07.06.2022 – 13.06.2022
КЕРІВНИКОВІ
1. Запровадження комплексної термомодернізації будівель
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 6485 щодо запровадження комплексної термомодернізації будівель.
Законопроект спрямований на оновлення сфери комплексної термомодернізації будівель в Україні, зокрема:
• спрощується процедура розгляду заявки на часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності;
• запроваджується можливість поетапного фінансування проектів термомодернізації;
• запроваджуються нові мінімальні вимоги до енергетичної ефективності;
• термомодернізація будівлі не передбачає часткового утеплення фасаду та повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку;
• змінюються положення щодо сертифікації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження технічних установок.
• додається нова норма, яка встановлює систему енергетичного менеджменту будівель.
• закріплюється регулювання питання Стратегії термомодернізації будівель.
• руйнується схема зловживання виконавців комунальних послуг з прийняття на абоненський облік вузла комерційного обліку (загальнобудинковий лічильник).
Продукт ІПС: Законопроєкти
Підстави Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель https://ips.ligazakon.net/document/JI06742I
Сфера бізнесу Будівництво, комунальні послуги
Розмір бізнесу Усі
2. Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%
Розглянувши кілька сценаріїв, Національний банк вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%.
Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку. Отже, з 3 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів - обліковій ставці мінус 2 в. п..
Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Належна реакція ринкових ставок на рішення щодо облікової ставки збільшить привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП, що убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції.
Продукт ІПС: Законодавство
Підстави Про розмір облікової ставки Національного банку України https://ips.ligazakon.net/document/PB22132
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
3. Антирейдерські новації
Закон України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» набуває чинності 26 липня 2022 року, окрім деяких положень, які набувають чинності пізніше.
Ключовими змінами в новому антирейдерському законодавстві є, зокрема, запровадження державної реєстрації юридичних осіб та ФОП в автоматичному режимі, зміна порядку оскарження дій державних реєстраторів, порядку розірвання договору оренди землі, особливості реєстрації прав на нерухоме майно за наявності обтяжень, обов'язкова публікація рішень Міністерства юстиції України та його територіальних органів за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації на їх офіційних веб-сайтах тощо.
Також Закон запроваджує дієві заходи та механізми з тим, аби забезпечити непорушність права власності. Прийняті зміни усувають штучні бар'єри для розгляду Міністерством юстиції України скарг у сфері державної реєстрації, удосконалюють процедуру такого розгляду, забезпечують можливість здійснювати окремі реєстраційні дії без втручання державного реєстратора, а також запроваджують низку інших заходів, мета яких - попередити протиправне захоплення бізнесу та незаконне заволодіння нерухомістю.
До одного з основних нововведень належить інформування власника майна телефоном у режимі реального часу про будь-які дії в реєстрах, що його стосуються. Звертаємо Вашу увагу що законодавець, уносячи їх, використав наш досвід захисту нерухомості від шахрайства та "чорних реєстраторів" за допомогою сервісу SMS-МАЯК від LIGA 360, який миттєво сповіщає про зміни в Реєстрі речових прав і незаконні процедури
https://smsmayak.ligazakon.net/?_ga=2.139223731.1284594084.1654500699-1490920883.1634120900
Продукт ІПС: Законодавство
Підстави ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству
Закон України Про оренду землі
ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
ЗАКОН УКРАЇНИ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
https://ips.ligazakon.net/document/T222255
https://ips.ligazakon.net/document/T980161
https://ips.ligazakon.net/document/T041952
https://ips.ligazakon.net/document/T182275
https://ips.ligazakon.net/document/T030755
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
БУХГАЛТЕРОВІ
4. Ще раз про «2260»
На додаток до раніше наданої інформації у матеріалі від 01.06.2022 р., пропонуємо звернути увагу на нові* аналітичні матеріали від експертів ЛІГА:ЗАКОН з цього питання:
Продукт ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; Форми, бланки; Ситуації для бухгалтера
Підстави Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 р. № 2260-IX. https://ips.ligazakon.net/document/T222260
Відновлено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН і не тільки: чергові зміни до ПКУ https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013845
Поновлено перебіг строків: запобігаємо утворенню податкових боргів https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013847
* Податкова накладна https://ips.ligazakon.net/document/ZX006885
* Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Додаток 2 до Податкової накладної https://ips.ligazakon.net/document/ZX006886
* Терміни реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081425?bl=
* Загальні вимоги до складання податкової накладної https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080597?bl=
* Порядок заповнення податкової накладної https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081398?bl=
5. Зміни в трудовому законодавстві
Із 27.05.2022 набув чинності Закон № 2253, який уніс низку змін до КЗпП та інших законодавчих актів у частині захисту прав працівників.
Цей Закон, зокрема:
• розширив сферу застосування колективного договору як одного з базових локальних документів у системі взаємовідносин між працівником і роботодавцем незалежно від його юридичного статусу;
• в ст. 22 КЗпП розширено положення щодо заборони для роботодавця в необґрунтованій відмові у прийнятті на роботу;
• уніс зміни до ч. 1 ст. 241 Закону № 270 щодо заборони в рекламі про вакансії (прийняття на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об'єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання;
• уніс зміни до ст. 48 Закону № 5067 щодо процедури масового вивільнення працівників.
Серед нових обов'язків роботодавця згідно із Законом - необхідність повідомлення працівників про колективний договір. Роботодавці тепер зобов'язані Законом ознайомлювати працівників з колективним договором до початку роботи, а також протягом тижня після укладення нового договору або внесення змін. Також сторони, тобто і роботодавець, і профспілки повинні розміщувати текст договору та інформацію про хід його реалізації на своїх веб-сайтах.
Однак найцікавішою зміною стала норма про можливість поширення норм галузевих (міжгалузевих) колективних угод на суб'єктів відрости, навіть якщо вони не брали участі у укладанні такої угоди. Іншими словами, наприклад, невелика приватна компанія, що діє у певній галузі, може опинитися у сфері дії галузевої колективної угоди, включаючи, наприклад, її умови про підвищені пільги, виплати, відпустки для працівників, якщо такі є. Приналежність до галузі визначатиметься відповідно до коду основної економічної діяльності.
Розлогіше про усі зміни – у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників" від 12.05.2022 р. № 2253-IX.
Закон України "Про рекламу" від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.
Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI
Захист прав працівників: чергові новації у трудовому законодавстві
https://ips.ligazakon.net/document/t222253?ed=2022_05_12
https://ips.ligazakon.net/document/z960270
https://ips.ligazakon.net/document/t125067
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013852
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
6. Оренда в умовах війни
В умовах воєнного стану багато підприємців змушені призупинити свою діяльність, відповідно, вони не мають можливості сплачувати орендну плату в тому самому розмірі, що і в довоєнний час. Якщо, зокрема, Постановою № 634 Кабмін відновив програму оренди держкоммайна з пільгами та знижками на час воєнного стану, то збізнесом усе не так просто.Тож на які послаблення можуть розраховувати орендарі під час воєнного стану можна дізнатись із видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави постанова Кабміну "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 р. № 634
Договір оренди: які послаблення є в умовах воєнного стану
Договір оренди: звільнення від сплати оренди
Оренда держкоммайна: пільги та знижки повертаються https://ips.ligazakon.net/document/kp220634
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013848
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013849
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013850
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
ЮРИСТОВІ
7. Знищене майно юридичних осіб під час війни. Як не втратити компенсаторні механізми
Протягом трьох місяців Україна потерпає від повномасштабного військового вторгнення, кожен день якого несе непоправні втрати людських життів, знищення та псування майна, яке знаходиться у власності приватних і юридичних осіб, а також територіальних громад та держави.
На сьогоднішній день стали більш визначеними відповідні компенсаторні механізми та процедури, які повинні запрацювати щодо відшкодування втрат (збитків), у т. ч. майнових і матеріальних.
Вочевидь стратегія отримання кожного виду компенсації залежить від строків та джерел, а також інших чинників, остаточний перелік яких в умовах сьогодення ще перебуває на етапі доповнення та трансформації.
Водночас ми, безумовно, розуміємо, що в основу буде покладено саме документальне засвідчення факту пошкодження/знищення, фіксацію розміру нанесених збитків та законодавчу відповідність порядку документального оформлення.
Спробуємо систематизувати бачення вказаного вище питання щодо власності юридичних осіб – резидентів України, майно й інші активи яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, здійснених країною-агресором.
Насамперед дії суб'єкта господарювання (далі – СГ), майно якого знищено чи постраждало, починаються за класичною схемою, бажано із залученням та супроводженням фахівців юридичної справи, за умови, якщо відповідальні особи СГ мають фізичний доступ до таких об'єктів, а саме: збір доказів із метою фіксації факту руйнування / пошкодження / майна та/або нерухомості, а також масштабів та характеру пошкодження чи знищення.
Детальніше про документи, які оформлюють під час фіксування доказів читаємо у виданні ЮРИСТіЗАКОН від 02.06.2022
Продукт ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН
Підстави Знищене майно юридичних осіб під час війни. Як не втратити компенсаторні механізми
«Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно?»
«Відшкодування збитків під час війни»
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA015760?bl=
https://ips.ligazakon.net/document/ZN048287
https://ips.ligazakon.net/document/DG220046
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA015577?bl=
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
8. Як ідентифікувати постачальника продукції у разі відсутності позначок на пакуванні: позиція ВС
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформовано правову позицію щодо способу ідентифікації особи постачальника продукції (постанова Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 1440/2024/18).
ФОП оскаржила постанови Держпродспоживслужби про накладення штрафу за розповсюдження продукції, на пакуванні якої немає знака відповідності технічним регламентам. Санкції за ці порушення застосовано до позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» як до особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Суд першої інстанції позов задовольнив, дійшовши висновку про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». При цьому суд урахував, що відповідач не надав доказів належного повідомлення позивача щодо необхідності надання документів, за якими можливо ідентифікувати постачальника продукції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивач не усунув формальної невідповідності, яка полягає у відсутності на розповсюджених дитячих іграшках знака відповідності технічним регламентам. Крім того, позивач не виконав вимоги відповідача щодо надання інформації, яка дала б змогу ідентифікувати виробника або постачальника продукції. Тому позивач вважається особою, яка ввела такий товар в обіг.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення суду апеляційної інстанції скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
ВС зазначив, що розповсюджувач може бути визнаний особою, яка ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або постачальника цієї продукції, тобто лише у випадку неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи.
У разі надання розповсюджувачем інформації щодо виробника або особи, яка постачила йому продукцію, орган ринкового нагляду зобов'язаний перевірити таку інформацію з метою ідентифікації цієї особи.
Позивач неодноразово зауважував, що на підтвердження придбання продукції, яка перевірялася, надавав відповідачеві копії накладних. Водночас відповідач не взяв цього до уваги, оскільки інформація про постачальника: склад-магазин, промисловий ринок - не є, на його думку, такою, що дає можливість ідентифікувати такого постачальника.
Суд, проаналізувавши норми Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105, дійшов висновку, що наявність інформації щодо торговельного місця продавця на ринку дає можливість ідентифікувати органом ринкового нагляду таку особу.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Продукт ІПС: Законодавство; Судова практика
Підстави Про затвердження Правил торгівлі на ринках
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105
ЗАКОН УКРАЇНИ Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
Правова позиція від 13.04.2022 № 1440/2024/18 Щодо способу ідентифікації особи постачальника продукції https://ips.ligazakon.net/document/REG6576
https://ips.ligazakon.net/document/T102735
https://ips.ligazakon.net/document/VSP07595
Сфера бізнесу Усі
Розмір бізнесу Усі
СУДОВА ПРАКТИКА – ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ
Щодо підстав оскарження та скасування рішення третейського суду
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає
https://ips.ligazakon.net/document/VSP07617
Щодо виділення в натурі частки зі спільного сумісного майна
Апеляційний суд помилково обґрунтував свої висновки положеннями ст. 365 ЦК України, оскільки предметом спору є не припинення часток відповідачів у спільному майні, а виділ у натурі частки позивачів зі спільного сумісного майна, що регулюється положеннями статті 364 ЦК України. Стаття 364 ЦК України не передбачає внесення вартості різниці між виділеними та ідеальними частками сторін. Відшкодування вартості такої різниці можливе за згодою відповідачів.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP06621
Щодо визнання договору поруки недійсним у зв'язку з недійсністю основного зобов'язання
Договір поруки є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.
Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
https://verdictum.ligazakon.net/document/98482855
Щодо оскарження дій державного виконавця
Дії державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, виданого на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP07606
Щодо порядку отримання доказів у межах кримінального провадження
Отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими, прокурорами та слідчими суддями у КПК не передбачено. Результати таких перевірок, призначених у межах розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, є недопустимими доказами і відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК не повинні бути використані під час ухвалення судових рішень у межах кримінального провадження.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP07163
