19.11.2021 - 26.11.2021
КЕРІВНИКОВІ
1. Набрала чинності Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок
Набрала чинності урядова постанова № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».
Методика встановлює засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини). Дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформлюються за заявою як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок повинен оформлятися і видаватися протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
У разі подання заяви в електронній формі витяг або мотивована відмова у його наданні видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
Нормативно-грошова оцінка визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство Ситуації для бізнесу Ситуації для бухгалтера |
|
Пошук за іменем файла |
kp211147
SI070888 SI071448 SI070894 SI070765 SI071443 SB110092 |
Постанова, Перелік, Методика від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» Землі особистого селянського господарства Технічна документація про нормативну грошову оцінку землі Землі оздоровчого призначення Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення Нормативна грошова оцінка землі Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
2. Оскаржуємо результати податкових перевірок
Не зважаючи на те, що більшість перевірок наразі під мораторієм, деякі все ж проводяться й, на жаль, не завжди з позитивним результатом для бізнесу.
Усім відомо, що на практиці подання заперечення до акта перевірки чи скарги на рішення податківців зовсім не гарантує успіх справи для платника податків. Утім така можливість існує, і нехтувати нею не варто. Тож зі статті сервісу ІНТЕРБУХ "Як оскаржити результати податкових перевірок" дізнавайтесь, які є способи оскарження результатів податкових перевірок, як максимально ефективно ними скористатись і не проґавити ключових строків
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІНТЕРБУХ Митецтво оборони |
|
Пошук за іменем файла |
TO000573 TO000581 TO000582
TO000580 |
https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/12279/144312 Про орган: Державна податкова служба України Податкова застава Оскарження рішень, прийнятих за результати проведення податкової перевірки Адміністративний арешт активів платника податків |
|
Пошук одним рядком |
|
Податкова перевірка |
|
Сфера бізнесу |
|
усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
БУХГАЛТЕРОВІ
3. Відсторонення від роботи невакцинованих працівників
Із 8 листопада 2021 року діє новий п. 416 постанови № 1236, яким, зокрема, передбачено зобов'язання керівників державних органів і керівників підприємств, установ та організацій відсторонювати від роботи працівників і державних службовців, які відмовляються від проведення таких щеплень. Зміни внесено постановою КМУ від 20.10.2021 р. № 1096.
Дія п. 416 постанови № 1236 стосується лише обмеженого кола працівників, хоча питання допуску до роботи працівників без щеплень є актуальним і для роботодавців небюджетної сфери.
Зважаючи на велику кількість запитань з цього приводу ми підготували відповіді на практичні запитання у статті "Обов'язкове щеплення і відсторонення від роботи в запитаннях – відповідях"
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; ІНТЕБУХ |
|
Пошук за іменем файла |
КР201236
BZ013347
BZ013364
|
постанова Кабміну "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 р. № 1236. Працівники без щеплень проти COVID-19: підстави для відсторонення від роботи "Обов'язкове щеплення і відсторонення від роботи в запитаннях – відповідях" |
|
Пошук одним рядком |
– |
COVID-19, працівники без щеплень |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
4. 26 листопада – набрання чинності новим Порядком ведення обліку товарних запасів для ФОП
Податківці завжди, при будь якій нагоді, не забували нагадати ФОПам про те, що вони мають зберігати первинні документи, тобто фактично підтверджувати походження товару. Частково цим питанням також "опікувався" Закон про РРО.
Аж тепер на всі "сто" питання наявності первинки закриває наказ № 496, який офіційно опублікований 16.11.2021 р. та набирає чинності через 10 днів після опублікування.
Ведення товарного обліку за встановленою формою стосуватиметься і ФОП-єдинників, і ФОП-загальносистемників. Де-факто, це один із механізмів взяти під контроль обороти ФОП (звісно, разом із застосуванням РРО), що до цього часу ніяк не міг зробити Мінфін. Тобто, навіть якщо знову буде відтерміновано тотальне застосування РРО ФОП, їхні обороти гарантовано контролюватиме "великий брат".
Форма обліку не складна й головна її ідея: не можна продати те, що не відображено в надходженні.
Розлогіше про це у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН " ФОП: нова форма товарного обліку "
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
re37033
BZ013361 |
Наказ Мінфіну "Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку" від 03.09.2021 р. № 496 ФОП: нова форма товарного обліку |
|
Сфера бізнесу |
|
усі |
|
Розмір бізнесу |
|
малий |
ЮРИСТОВІ
5. Вимоги часу: дистанційна робота
Дистанційна робота – це нове поняття в трудовому законодавстві України, що з'явилось у зв'язку з карантинними обмеженнями й неможливістю виконувати трудові обов'язки в офісі для значної частини працівників.
Таке нововведення в нашому законодавстві запровадив Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04.02.2021 р. № 1213-IX.
Закон додав до Кодексу законів про працю України статтю 602, яка передбачає, що під дистанційною роботою слід розуміти форму організації праці, за якої роботу виконує працівник поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
За загальним правилом, дистанційну роботу запроваджують за взаємною згодою між роботодавцем і працівником з обов'язковим укладенням трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. У разі якщо запровадження дистанційної роботи відбувається з ініціативи роботодавця, то підлягають застосуванню вимоги статті 32 Кодексу законів про працю України щодо зміни істотних умов праці.
Однак Закон передбачає також декілька спеціальних правил щодо запровадження дистанційної роботи. Зокрема, працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи неможливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.
Про суть, зміст, нюанси дистанційної роботи читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН від 11.11.2021
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
EA015204 ЕА015203
ЕА015197 ЕА015199
ЕА015200
ЕА015202
ЕА015205
ЕА015206 ЕА015207 ЕА01520 |
Нові реалії: дистанційна робота Електронна трудова книжка. Суть, зміст та порядок використання Електронна трудова книжка або нездійсненна мрія кадровика Цифрове робоче місце (Digital workplace) як віртуальний еквівалент фізичного робочого місця Електронне кадрове діловодство – вимога часу чи примха моди на електронні документи? Електронний лікарняний (Листок непрацездатності): нові правила Робоче місце для дистанційного працівника: чи є місце для дискусй? Особливості запровадження гнучкого режиму робочого часу Надомна vs Дистанційна робота Трудові спори: аналіз цікавих рішень Верховного суду |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
6. Неможливо скористатись одночасно послугами захисника за призначенням і захисника за договором
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Під час призначення покарання за вчинення злочинів, пов'язаних із безпекою дорожнього руху, слід ураховувати не лише наслідки, що настали, а й характер і мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину. Відповідно до вимог ст. 65 КК України під час призначення покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнають таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, установлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Стосовно права на захист…
Згідно з положеннями кримінального процесуального законодавства обвинувачений має право мати захисника, з яким уклав угоду про надання правової допомоги, а також на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК України, та законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Стаття 46 КК України дозволяє обвинуваченому укласти угоду одночасно з декількома захисниками. До того ж, якщо обвинувачений виявив бажання мати захисника, але з об'єктивних причин не може його залучити самостійно, то суд своїм рішенням залучає захисника до участі у кримінальному провадженні для здійснення захисту за призначенням (ст. 49 КПК України). Водночас надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється, зокрема, якщо особа вирішила користуватися захистом іншого захисника, з яким уклала угоду (ст. 23 Закону України "Про безоплатну правову допомогу").
Аналіз чинного законодавства свідчить, що особа одночасно не має права користуватись послугами захисника, з яким уклала договір про надання правової допомоги, та послугами безоплатної правової допомоги, яку надають за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Тобто особа має право користуватись послугами або захисника за призначенням, або захисника за договором.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
C020085 |
Постанова від 09.09.2021 № 718/2214/20,51-2558км21, «Верховний Суд. Касаційний кримінальний суд» |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо стягнення коштів за кредитним договором, сплачених одним із подружжя особисто після припинення фактичних шлюбних стосунків
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Виконання кредитних зобов'язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково) може бути підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правилами статті 544 ЦК України
https://verdictum.ligazakon.net/document/100141576
Щодо оподаткування витрат на відрядження
Виплачені працівнику компенсаційні виплати у зв'язку зі службовим відрядженням не можуть кваліфікуватися як додаткові блага і не можуть визначатись як дохід, що підлягає оподаткуванню, з огляду на те, що витрати, понесені під час відрядження за кордон (на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, зокрема - користування послугами таксі) є витратами на відрядження, за умови виконання вимог пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу, тобто надання необхідних підтверджуючих документів.
https://verdictum.ligazakon.net/document/100973046
Щодо умов припинення строкового трудового договору
Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Власник також не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.
https://verdictum.ligazakon.net/document/100644044
Щодо підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах
Необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, необхідно лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.
