Пропонуємо Вашій увазі матеріал із електронного аналітичного

щотижневика «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» (№30).

З питань використання або підключення цього видання 

звертайтесь за тел.: (032) 240-30-34.

Законом № 1275, що вступили в чинність із 08.06.2014 року, внесені зміни в ряд законів і кодексів, серед яких КЗПП, ПКУ, Закон про ЕСВ. Зміни вплинули на оподатковування середнього заробітку, який виплачується мобілізованим працівникам на час служби в армії в особливий період. Як провести всі необхідні виправлення й розрахунки з бюджетом і працівником, читайте в цій статті.

Тетяна Мойсеенко,
податковий консультант

Як було до Закону № 1275

Статтею 119 КЗПП у редакції до 08.06.2014р. передбачалося:

"працівникам, покликаним на військову службу у зв'язку із закликом під час мобілізації, на особливий період, але не більш одного року, гарантується збереження місця роботи, посади й середнього заробітку".

Отже, виконуючи вимоги трудового законодавства, усі роботодавці нараховували середній заробіток і виплачували його, проводячи "звичайне" утримання ПДФО 15 % - 17 % і ЄСВ 3,6 %. Нарахування ЄСВ по загальній ставці також проводилося на загальних підставах. У податковому й бухгалтерському обліку це виглядало так, як показано в прикладі 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський і податковий облік до прикладу 1

Середньоденний заробіток: розповсюджена помилка!

Середньоденний заробіток мобілізованого працівника буде розраховуватися один раз - у місяці призову на службу.

Наприклад, працівник мобілізований на службу в березні, отже, розрахунковим періодом для середньоденної зарплати будуть останні два місяці перед місяцем призову - лютий і січень. Отриманий середньоденний заробіток (припустимо 20 грн.) множиться на планові робочі (а не календарні) дні (години) працівника, які припадають на період служби в березні.

У наступних місяцях новий середньоденний заробіток розраховувати за наступні два місяці не потрібно, оскільки ми його вже розрахували в березні - місяці, у якому працівник покликаний на службу під час мобілізації, використовуючи розрахунковий період останніх двох місяців перед місяцем призову.

Нараховуючи середній заробіток у квітні, необхідно помножити середньоденний заробіток, розрахований у березні (ті ж 20 грн.), на планову кількість робочих днів (годин), які припадають на період служби у квітні. Аналогічний розрахунок виходячи із середньоденного заробітку 20 грн. буде й у травні, і в червні, і далі, поки мобілізований працівник не повернеться зі служби.

На жаль, багато бухгалтерів у цьому питанні припускаються помилки й щомісяця обчислюють нову середньоденну заробітну плату.

Строки виплати середнього заробітку: як для всіх виплат

Нагадаємо, що згідно ст. 115 КЗПП виплата заробітної плати працівникам повинна відбуватися щомісяця не рідше двох раз на місяць із перервами не більше 16 календарних днів. Такі ж строки стосуються й виплати нарахованого середнього заробітку мобілізованому працівникові.

І оскільки обчислювати щомісяця нову середньоденну заробітну плату не потрібно (вона вже розрахована в місяці призову), визначити суму середнього заробітку за першу половину місяця не важко (як, властиво, і за другу половину місяця). Тому не бачимо підстав затримувати виплату або здійснювати її один раз на місяць, тим самим порушуючи трудове законодавство.

Зміни в КЗПП, Податковому кодексі й Законі про ЄСВ

З 08.06.2014 р. завдяки Закону № 1275 внесені зміни в ст. 119 КЗПП, пп. 165.1.1 ПКУ, п. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ. Ці зміни, як це часто буває в Україні набули чинності  заднім числом, а точніше ці зміни діють із моменту призову під час мобілізації й до завершення особливого періоду, на час проходження військової служби(п. 3 Заключних положень Закону № 1275)!

Які саме зміни відбулися, див. у таблиці 2.

Таблиця 2.

Мобілізаційні зміни в КЗПП, ПКУ й Законі про ЕСВ

Як бачимо, в ст. 119 КЗПП збереження середнього заробітку залишили, але шляхом одержання цієї суми у вигляді компенсації з бюджету в порядку, встановленому КМУ. Порядку дотепер немає*, але це не означає, що роботодавці не повинні продовжувати виплачувати середній заробіток у строки, встановлені ст. 115 КЗПП. Справа в тому, що законодавець передбачив не фінансування цих виплат (як з лікарняними, декретними), а компенсацію понесених роботодавцем видатків на здійснені вже виплати. Тому не радимо припиняти виплати й надалі продовжувати виплачувати середній заробіток мобілізованим працівникам до затвердження Кабміном порядку, який розповість, як саме компенсувати (повернути) роботодавцеві вже виплачені кошти.

____________

*Він зараз готується, і дотепер   вирішується, який з органів буде здійснювати таку компенсацію. Малоймовірно, що це буде Міноборони, є більша ймовірність, що таку компенсацію буде здійснювати або Фонд соціального страхування (як по лікарняних і декретних), або органи соціального захисту населення (як виплата чорнобильських відпускних).

Що стосується ПДФО, то в пп. 165.1.1 ПКУ з'явився новий підпункт "і", яким до неоподатковуваних доходів віднесені компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, покликаних на військову службу за закликом під час мобілізації, на особливий період. Також в п. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ додана пропозиція, яким визначено, що ЄСВ не нараховується на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, покликаних на військову службу за закликом під час мобілізації, на особливий період.

І отут  необхідно звернути увагу  на наступні два моменти:

1. Звільнення від ПДФО і ЄСВ дісталося тільки середньому заробітку у випадку призову на службу у зв'язку з мобілізацією. У випадку призову на навчальні збори ніякого звільнення від ПДФО і ЄСВ немає.
2. Звільнення від ПДФО і ЄСВ дісталося тільки середньому заробітку, який буде компенсуватися з бюджету.Тому якщо роботодавець не буде звертатися за компенсацією, податкове й соціальне законодавство не звільняє нарахований середній заробіток від оподатковування ПДФО і ЄСВ.

Зважаючи на те , що законодавець передбачив усі вищеописані зміни від дня призову працівника, роботодавцеві необхідно провести перерахунок уже утриманих (нарахованих) ПДФО і ЄСВ із виплаченого середнього заробітку починаючи від дня призову на службу працівника, а також сторнирувати видатки й відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість перед бюджетом. А потім ще врахувати такі коректування в зарплатній звітності.

Проведене коректування податку й внеску збільшить заборгованість підприємства перед працівником, тому відкоректовані податок і внесок потрібно доплатити мобілізованому працівникові. Як усе це буде виглядати в обліку, розглянемо на прикладі 2 (як продовження прикладу 1).

Таблиця 3

Відображення   коректувань у звітності

Що стосується заповнення зарплатної звітності, то законодавець ще не встигнув внести відповідні зміни в порядки заповнення 1ДФ і персоніфікації. Але маючи певні знання й досвід у таких питаннях, а також користуючись неофіційними консультаціями Міндоходів і Пенсійного фонду, можна зробити певні висновки.

У Податкових розрахунках за формою 1ДФ неоподатковуваний середній заробіток мобілізованого працівника буде відображатися з ознакою "128" із вказуванням суми доходу без ПДФО.

Що стосується заповнення звіту по ЕСВ, то недавно з'явився лист ПФУ від 16.07.2014 р. N 18834/05-10.

Зокрема, у таблиці 6 Додатку 4 за липень суми за прикладом 2 відображаємо трьома рядками. У першому рядку таблиці 6 проставляються дані поточного періоду із вказуванням в рядку 15 кількості календарних днів перебування в трудових відносинах (вони не перериваються) і суми середньої заробітної плати тільки в 17 реквізиті "Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу (усього з початку звітного місяця)". Рядки 18 "Сума нарахованої заробітної плати / доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок" і 19 "Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)" не заповнюються. У другому і третьому рядках відображаємо особу з кодом типу нарахування "3" (зайво нараховані суми ЄСВ) починаючи від дня мобілізації. У нашому прикладі це травень (див. зразок 1). Крім того, у таблиці 1 сума середньої заробітної плати за поточний період повинна бути включена в рядки 1 і 1.1. Щодо суми зайво нарахованого ЄСВ за травень у рядку 7: заповнюємо рядки 7.1.1 і 7.1.2 із вказуванням вмісту помилки.