20.10.2021 – 26.10.2021

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Діють нові карантинні обмеження щодо перевезень пасажирів

21 жовтня набувають чинності зміни до постанови № 1236 щодо перевезень пасажирів, передбачені постановою Кабміну № 1066 від 11 жовтня 2021 року.

 

Так, заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах, авіаційним та залізничним транспортом у міжобласному сполученні без наявності у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років:

• негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до дня поїздки;

• або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;

• або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини;

• або міжнародного, внутрішнього сертифіката чи іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Перевізник несе відповідальність за наявність у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років, документів, передбачених цим підпунктом.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	Kp211066	Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236
Сфера бізнесу		Транспорт
Розмір бізнесу		Усі

 

 

2. Відновлено перебіг строків надання адмінпослуг, які були зупинені у зв'язку з карантином

У зв'язку з карантином суб'єкти надання адміністративних послуг почали затягувати строки розгляду документів, які подані для отримання відповідної адміністративної послуги посилаючись на обмеження, пов'язані з поширенням коронавірусної хвороби, що в свою чергу призвело до збільшення, іноді в декілька разів, строку надання відповідної адміністративної послуги.

 

Тож Законом № 1755-IX установлено, що розгляд заяв щодо надання адміністративних послуг, перебіг строків розгляду яких був зупинений на період дії карантину здійснюється суб'єктами надання адміністративних послуг відповідно до черговості їх надходження. Строк надання адміністративних послуг за такими заявами не може перевищувати граничного строку надання адміністративних послуг, визначеного законом, більш ніж на 30 днів.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	t211755	Закон України від 21.09.2021 № 1755-IX, «Про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів перенесли

Завдяки Закону № 1805 строк «первинного» подання даних про бенефіціарів продовжений ще на 9 місяців — оскільки Закон набув чинності 10.10.2021, усім тим, хто не встиг «здатися» в 3-місячний строк, нічого не загрожує, проте тепер головне встигнути в строк до 11.07.2022.

 

З цього приводу у нагоді стануть статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	T211805       ВZ013275   ВZ013277 BZ013290 BZ013289 BZ013286	Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"" від08.10.2021 р. № 1805 "Про бенефіціарів закиньте слівце", або Десять топових відповідей про розкриття фактичних власників бізнесу Бенефіціари: податковий аспект Хто, коли та як перевіряє бенефіціарів Як підтверджують особу бенефіціара Бенефіціари в держзакупівлях
Пошук одним рядком	–	бенефіціари
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Великий, середній

 

 

4. Чергові "пригоди" ТТН: ситуація неврегульована

З 1 жовтня набрали чинності норми Закону № 1534 завдяки яким додатково в ТТН крім марки, моделі, типу, реєстраційного номера автомобіля, причепа/напівпричепа потрібно зазначати параметри транспортного засобу: довжина, ширина, висота, загальна вага, у тому числі з вантажем, маса брутто.

 

При цьому, до форми ТТН, затвердженої Правилами №363 (у додатку 7), зміни ще не внесені, а тому фактично норми Закону № 1534 виконати неможливо. Так, відомості про параметри автомобіля та його вага, у т.ч. з вантажем, та маси брутто, визнані обов’язковими реквізитами, які при оформленні ТТН має зазначити вантажовідправник. При цьому вантажовідправники, які користуються послугами сторонніх перевізників, здебільшого не мають інформації щодо параметрів їх транспортного засобу також вони не можуть перевірити такі дані й гарантувати їх коректність при внесенні до ТТН.

 

Водночас наразі дехто рекомендує в паперову ТТН додати необхідні рядки, але ж п. 1 Правил № 363 чітко зазначає:

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбаченіцими Правилами.

 

То виходить, що нові вимоги не відносяться до обов'язкових реквізитів? Тоді навіщо штраф? Навіть теоретично якщо в паперовій ТТН хтось і "домалює" нові реквізити, то таких підприємств не так багато, бо більшість користується електронною ТТН, а там уже нічого не "домалюєш"й можна вже говорити й про дискримінацію платників податків.

Тож наразі в контролерів з'явилось широке поле для визнання операцій нереальними, а ми сподіваємось, що Мінінфраструктури дасть зрозумілі роз’яснення та внесе зміни до Правил № 363.

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС: законодавство
Пошук за іменем файла	T211534   REG2568	Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 р. № 1534-IX Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

5. Якщо на підприємство надійшли кілька виконавчих листів, але сума утримання перевищує встановлену законодаством

Така ситуація цілком реальна, тож як вийти законно з неї, допоможе стаття "Якщо на працівника надійшло два виконавчі листи, а сума аліментів за ними перевищує 70 %" сервісу ІНТЕРБУХ

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла		https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/12192/144049
Сфера бізнесу		усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

6. Трудовий і цивільно-правовий договори. Як уникнути порушень трудового законодавства?

Питання щодо встановлення вигідних і законних відносин між роботодавцем і його працівниками завжди залишається актуальним, зокрема щодо форм співпраці. Так, найчастішими формами співпраці в Україні вже тривалий час є 2 форми – на підставі трудового та цивільно-правового договорів.

 

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

 

А за нормами статті 626 Цивільного кодексу України цивільно-правовий договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Його учасниками є замовник і виконавець.

Необхідно зазначити, що співпраця роботодавця з працівником у межах трудового договору означає поширення на такі відносини та їх регулювання саме трудового законодавства, а цивільно-правовий договір є співпрацею в межах цивільного й господарського законодавства без поширення норм трудового законодавства України.

 

А втім, усе ще значна кількість роботодавців і працівників ототожнюють форми співпраці у вигляді трудового й цивільно-правового договорів. Водночас законодавство України не містить обов'язкової форми співпраці саме на підставі трудового договору й допускає співпрацю на підставі цивільно-правового договору, але з урахуванням дотримання положень законодавства України в межах конкретної співпраці.

 

Більш детально про перелік ознак, притаманний саме трудовим відносинам читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН від 07.10.2021

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA015143   ЕА015145   ЕА015144     ЕА015141 ЕА015147   ЕА015142	Трудовий договір і цивільно-правовий договір. Як уникнути порушень трудового законодавства? Юридичний аудит підприємств щодо дотримання вимог трудового законодавства Законодавча ініціатива в трудовій сфері: чи доцільно змінювати процедуру вирішення індивідуальних трудових спорів до прийняття Закону України «Про медіацію»? Колективні договори. Питання взаємодії з профспілками Відмінності між трудовими та цивільно-правовими відносинами Украдене щастя (думка про особливості розгляду спорів щодо поновлення на роботі шкільних вчителів)
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

7. Юридичний аудит підприємств щодо дотримання вимог трудового законодавства

Навіщо потрібен аудит у трудовій сфері та коли його слід проводити

 

Усе більше українських компаній приймають рішення масштабуватися, виходити на міжнародний ринок, залучати вітчизняних й іноземних інвесторів, що потребує налагодження прозорої структури компанії та її бізнес-процесів. Через застаріле трудове законодавство неідеальної системи оподаткування та звичку вести бізнес у тіні, майже кожна українська компанія має проблеми в трудовій сфері.

 

При цьому рівень проблем та їх можливі наслідки не варто применшувати, адже невиконання норм трудового законодавства може призвести не лише до втрати лояльності колективу до роботодавця, зниження продуктивності праці, штрафних санкцій із боку контролюючих органів, а й навіть до притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності керівника та уповноважених осіб компанії.

Чим може зарадити аудит у трудовій сфері? Під час аудиту експерти збирають й аналізують інформацію, щоб на цій основі надати оцінку ефективності діяльності компанії з організації праці та регулювання соціально-трудових відносин, їх відповідності критеріям чинного законодавства, виявити існуючі проблеми, визначити рівень їх ризику та надати рекомендації щодо їх усунення.

 

Комплексний аудит у трудовій сфері потрібен у разі:

• передпродажної підготовки компанії як готового бізнесу, залучення інвесторів, перед запланованою реструктуризацією. Метою такого аудиту є усунення існуючих недоліків та підвищення привабливості бізнесу для потенційного покупця чи інвестора;

• включення компанії до плану перевірок Держпраці чи комплексних перевірок. За таких обставин аудит допоможе виявити прогалини, проблемні моменти та порушення норм чинного законодавства компанією до відповідного інспектування, а також мінімізувати ризики притягнення до відповідальності та накладення штрафних санкцій;

• зміни керівництва компанії. Часто ініціаторами проведення аудиту в трудовій сфері є новопризначені керівники, які прагнуть оцінити так званий "спадок попередників", наявність триваючих порушень законодавства, відповідальність за які покладено безпосередньо на керівника, та мати повну картину процесів у трудовій сфері компанії для прийняття подальших управлінських рішень.

Більш детально про ключових осіб компанії, чию діяльність перевіряють у межах аудиту, та про те що перевіряють у межах трудового аудиту читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН від 07.10.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA015145   ЕА015143   ЕА015144     ЕА015141 ЕА015147   ЕА015142	Юридичний аудит підприємств щодо дотримання вимог трудового законодавства Трудовий договір і цивільно-правовий договір. Як уникнути порушень трудового законодавства? Законодавча ініціатива в трудовій сфері: чи доцільно змінювати процедуру вирішення індивідуальних трудових спорів до прийняття Закону України «Про медіацію»? Колективні договори. Питання взаємодії з профспілками Відмінності між трудовими та цивільно-правовими відносинами Украдене щастя (думка про особливості розгляду спорів щодо поновлення на роботі шкільних вчителів)
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

8. Особливості розгляду спорів щодо фраудаторних правочинів

Останнім часом у судовій практиці досить часто почали згадувати термін "фраудаторний правочин". Хоча чіткого визначення цього поняття й досі немає, проте ця обставина не заважає його використовувати для правозастосування та врегулювання спірних відносин, що виникли між сторонами спору. На деяких ознаках таких правочинів і зосередимо особливу увагу.

 

Так, від лат. fraudatio, fraus – це обман, позбавлення вигоди. Інколи ставлять знак рівності між такими термінами (fraus = dolus), що також охоплює поняття підступності. Згадують і використовують термін dolus malus (злий намір), у широкому сенсі – це будь-яка дія, що суперечить і не відповідає істині та справедливості (bona fides – aequitas), інколи його вживають, коли є майнова шкода, спричинена злим наміром. Необхідно уточнити, що встановлення обставин фраудаторності може бути підставою для визнання договору недійсним.

У нашому законодавстві є норми, які увібрали в себе чи замінили цей термін. Зокрема, однією із засад цивільного законодавства, установлених п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), є добросовісність.

Якщо йдеться про договірні відносини, то це добросовісність сторін договору. Ця добросовісність характеризується поведінкою, що має ознаки чесності, відкритості й поваги інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, які вчиняють із наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. А за нормами ч. 4 ст. 92 ЦК України, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Згідно із ч. ч. 1 і 2 ст. 1166 ЦК України майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовує в повному обсязі особа, яка її завдала. Особу, яка завдала шкоди, може бути звільнено від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на зазначені норми в сучасній судовій практиці вже формується окрема категорія справ щодо розгляду фраудаторних правочинів, про що більш детально читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН від 07.10.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA015146 EA014622 EA014674 EA015146 EA014870 EA014889	Особливості розгляду спорів щодо фраудаторних правочинів ВС про поняття "фраудаторний правочин" НАШІ КЛІЄНТИ Вверх introbox.net