ГАРЯЧА ТЕМА
1. Подання інформації про бенефіціарів – 11 жовтня!!!
Кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція, тобто - бенефіціаром є саме фізична особа та це не є тотожним визначенню власника. Тож якщо у складі засновників є юридична особа, то за критерієм "кінцевості" потрібно йти далі ланцюгом володіння, доки не дійдемо саме до конкретної фізичної особи.
Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності подають лише державному реєстратору. Своєю чергою держреєстратори подбають про розміщення цих відомостей у Держреєстрі. Тож за задумом, усі інші контролери мають "черпати" відповідні відомості вже звідти, а не вимагати їх щоразу від підприємства.
Розкриття інформації про бенефіціарів двоетапне – первинне подання відомостей та щорічне підтвердження.
"Перша хвиля" передбачає одноразове подання відомостей про бенефіціарів всіма чинними суб'єктами господарювання та у складі пакета документів на проведення державної реєстрації. Так, усі юрособи, зареєстровані до 28.04.2020, повинні подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності до 11 жовтня 2021 року. Надалі ці відомості потрібно підтверджувати щороку.
Затверджена структура власності є схематичним зображенням, на якому наведено всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. Таку структуру готують у довільній формі. Зразки складання схематичного зображення структури власності для різних моделей "бенефіціарування" розробив Мінфін, оновлені у вересні зразки наведено у відповідному наказі Мінфіну.
За неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи передбачено штраф у розмірі від 17000 до 51000 грн (від 1000 до 3000 НМДГ).
Оскільки підписує структуру власності лише керівник (без головбуха), штрафуватимуть за це саме директора або іншу особу, уповноважену діяти від імені юрособи.
Більш детально з цим питанням пропонуємо ознайомитися у наведених нижче матеріалах видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, крім цього готуються до публікації нові аналітичні матеріали.
|
Як шукати в продукті/модулі |
|
ІПС:Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
T190361
T030755
RE36390
mus33932 mus33490 mus35383 mus34062
BZ013091
BZ013115
BZ013130 |
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV. Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163. лист Мін'юсту від 29.07.2020 р. № 179/8.4.4/32-20 лист Мін'юсту від 23.04.2020 р. № 3887/8.4.4/32-20 лист Мін'юсту від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21 лист Мін’юсту від 19.05.2020 р. № 107/8.4.4/32-20
Розкриття бенефіціарів: форми, роз'яснення та приклади від регуляторів Представництво нерезидента без права юридичної особи: чи потрібно подавати інформацію про бенефіціарів? Бенефіціари: нові держреєстраційні форми |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
БУХГАЛТЕРОВІ
2. УПК від Мінфіну щодо застосування "карантинних" вимог подання документації з ТЦУ
У коментованій УПК № 478 зазначено, що зупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину COVID-19 не поширюється на подання документації з трансфертного ціноутворення. Разом з тим штрафні санкції за порушення термінів її подання, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, у якому завершується дія карантину, не застосовують.
Останнім часом платники податків зазвичай отримують два види запитів з приводу ТЦУ:
-
Запит у межах моніторингу контрольованих операцій;
-
Запит від центрального податкового органу безпосередньо на отримання документації з ТЦУ.
Розлогіше про це у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ |
|
Пошук за іменем файла |
MF021050
ВZ013247
|
Узагальнююча податкова консультація щодо тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Мінфіну від 20.08.2021 р. № 478 УПК від Мінфіну щодо застосування "карантинних" вимог подання документації з ТЦУ УПК від Мінфіну щодо застосування "карантинних" вимог подання документації з ТЦУ |
|
Пошук одним рядком |
– |
тцу |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Великий, середній |
3. Нюанси виплат колишньому працівнику
Досить часто виникає ситуація коли працівник уже звільнився, а потім надав лікарняний і відмовити у виплаті підприємство йому не може, при цьому такий працівник уже отримав при розрахунку компенсацію за невикористану відпустку. Тут бухгалтерові потрібно як кажуть, почати майже усе з початку, бо розрахунки дещо зміняться.
Допомогти зробити усе правильно покликана стаття "Виплати колишньому працівнику " видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Як шукати в продукті/модулі |
|
ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
ВZ013240 |
Виплати колишньому працівнику |
|
Сфера бізнесу |
- |
усі |
|
Розмір бізнесу |
|
усі |
4. Звітуйте та сплачуйте податки вчасно разом з Календарем бухгалтера
В системах ЛІГА:ЗАКОН вже доступний Календар бухгалтера на ІV квартал 2021 року.
Модуль Календар бухгалтера допоможе правильно планувати подання звітів і сплату податків з урахуванням встановлених законодавством строків, а також допоможе оперативно отримати дані для обліку робочого часу.
З календаря бухгалтера можна перейти безпосередньо до форми звітності, ознайомитися з нормативними документами, алгоритмами заповнення та ситуаціями для бухгалтера, які в свою чергу містять добірку аналітичних матеріалів стосовно заповнення та подання звітності.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Календар бухгалтера |
|
Пошук за іменем файла |
|
https://ips.ligazakon.net/calendar/accountant |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
усі |
ЮРИСТОВІ
5. Про повернення коштів, помилково перерахованих контрагентом на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ
Державна податкова служба у консультації № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06 розповіла про деякі особливості повернення коштів, помилково перерахованих контрагентом на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ підприємства. У тому випадку, коли платник податку перераховує на поточний рахунок наявної на електронному рахунку суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного періоду, і суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого він зазначає в заяві.
Щодо визначення податкових зобов'язань підприємством, у випадку перерахування контрагентом коштів на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ ДПС роз’яснила, що платник податку під час одержання коштів від контрагента, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому, одночасно на дату повернення коштів підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунка коригування в ЄРПН одержувачем коштів. І якщо в платника податку немає договірних відносин з особою, від якої одержано кошти, у такому разі обов'язок нарахування податкових зобов'язань із ПДВ у такого платника податку не виникає.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
IPK18486 |
Індивідуальна податкова консультація від 26.02.2021 № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06, «Щодо повернення коштів, помилково перерахованих контрагентом на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ підприємства та особливостей визначення податкових зобов'язань підприємством у випадку зарахування таких коштів» |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
6. На шляху реформ: трудовий і цивільно-правовий договори
Чого чекати після ухвалення законопроєкту про ознаки наявності трудових відносин?
Як розмежувати трудові та цивільно-правові відносини з фізичними особами, які залучаються для виконання робіт чи надання послуг? Це питання звучить особливо гостро в контексті боротьби з незадекларованою працею, яку в Україні оголошено на законодавчому рівні ще з 1 січня 2015 року. Саме тоді в Україні запровадили відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту) через унесення змін до ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Державна служба України з питань праці і податкові органи часто інтерпретують, а суди визнають відносини сторін за цивільно-правовими договорами, зокрема укладеними з виконавцями, зареєстрованими як фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), фактичними трудовими відносинами без належного оформлення. Через це до умовних роботодавців застосовують штрафні санкції, донараховують податки і збори та стягують із них виплати й компенсації як із роботодавців. На чому ж ґрунтуються висновки про наявність трудових відносин, якщо між сторонами укладено цивільно-правовий договір?
Відмінності трудового та цивільного-правового договорів
Досі відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами в консультаціях і листах Держпраці, Міністерства соціальної політики України і податкових органів та в судовій практиці визначали на підставі аналізу положень КЗпП та Цивільного кодексу України, узагальнення практики правозастосування.
Зокрема, не заперечуючи право сторін обирати правову природу та вид договору для здійснення права на працю, державні органи не раз наголошували, що ознаками наявності трудового договору і трудових відносин, на відміну від цивільно-правових, зокрема, є:
-
особисте виконання працівником роботи за певною професією (посадою, спеціальністю та кваліфікацією);
-
підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця;
-
спрямованість на регулювання процесу організації праці (а не отримання конкретного матеріального результату);
-
надання роботодавцем робочого місця та знарядь праці;
-
здійснення обліку робочого часу;
-
надання відпустки, соціально-трудових гарантій, пільг і компенсацій;
-
систематична виплата заробітної плати відповідно до законодавства тощо.
Серед характерних рис цивільно-правового договору зазначали:
-
укладення його для виконання конкретної, індивідуально визначеної роботи;
-
спрямованість на отримання певного матеріального результату;
-
оплата такого результату відповідно до умов договору;
-
організація виконавцем своєї роботи на власний розсуд, без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, виконання її особою на власний ризик і власними засобами, можливість залучення третіх осіб для виконання роботи.
Про можливість закріпити ознаки наявності трудових відносин на законодавчому рівні, і про те, які все ж таки ознаки наявності трудових відносин запропоновані законопроектами читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 25.03.2021
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство
|
|
Пошук за іменем файла |
EA014613 ЕА014612
ЕА014615
ЕА014617 ЕА014619 ЕА014625 ЕА014614
ЕА014621 ЕА014616 ЕА014620 SB080747 SB090416 |
На шляху реформ: трудовий і цивільно-правовий договори Як оформлювати відсутність працівника на роботі у період карантину Відмінності трудового договору та Цивільно-правового договору Фрилансер: надомна робота або послуги ГП характеру Як оплачується період самоізоляції? Стягнення невиплаченої заробітної плати: як діяти працівнику Що важливо знати, аби мати можливість отримати допомогу від роботодавця та Держави і компенсувати фінансові витрати? Перевірки Держпраці : вибираємо правильну тактику захисту Звільнення за угодою сторін Цивільно - правовий договір за і проти Робота за цивільно-правовим договором Виплати за цивільно-правовими договорами: загальні положення |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо виділення в натурі частки зі спільного сумісного майна
Апеляційний суд помилково обґрунтував свої висновки положеннями ст. 365 ЦК України, оскільки предметом спору є не припинення часток відповідачів у спільному майні, а виділ у натурі частки позивачів зі спільного сумісного майна, що регулюється положеннями статті 364 ЦК України. Стаття 364 ЦК України не передбачає внесення вартості різниці між виділеними та ідеальними частками сторін. Відшкодування вартості такої різниці можливе за згодою відповідачів.
https://verdictum.ligazakon.net/document/99555960
Щодо визнання договору поруки недійсним у зв'язку з недійсністю основного зобов'язання
Договір поруки є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.
Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
https://verdictum.ligazakon.net/document/98482855
Щодо фіксування проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки
У інспекторів праці є право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
