08.09.2021 –14.09.2021

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Стартувала податкова амністія

В України розпочалася так звана податкова амністія, яка триватиме рік. У цей період можна добровільно задекларувати активи, які були придбані в будь-який період до 1 січня 2021 року на кошти, які раніше не були задекларовані та з яких не було сплачено податки.

Тобто активи, набуті після 1 січня 2021 року, підлягають оподаткуванню у звичайному порядку - отримавши дохід з джерелом походження з України або за її межами, платник податку зобов'язаний наприкінці року подати декларацію і сплатити податок.

Амністія не визначає часових рамок набуття активів за рахунок таких доходів. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів.

Декларуванню підлягатимуть валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, розміщені як в Україні, так і закордоном.

Не потрібно декларувати: 

• квартири загальною площею, яка не перевищує 120 кв. м., або майнові права на таку квартиру;

• житлові будинки загальною площею, яка не перевищує 240 кв. м., або недобудовані будинки такої ж площі (за умови наявності права власності на земельну ділянку);

• нежитлові будівлі некомерційного призначення або недобудовані житлові будівлі некомерційного призначення площею до 60 кв. м.;

• земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначених Земельним кодексом України;

• один транспортний засіб особистого некомерційного використання, за винятком транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 і більше осіб, легкового автомобіля з об'ємом двигуна не менше 3 тис. куб. см або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної зарплати, мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти і катера, право власності на який було зареєстровано на момент декларування;

• інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.

Нарахування та сплата збору з спеціального добровільного декларування щодо таких активів не здійснюється.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	DPA2194         t211539         PB21115         T190361     re36712   xl2368 ZN047730   ZN047680     ZN047762	Щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання Одноразова (спеціальна) добровільна декларація Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування? Які санкції передбачені за несплату або сплату в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування? Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

2. Водіям автобусів та вантажівок підготували нові правила робочого часу

Мінінфраструктури оновило Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Основні зміни стосуються таких положень:

1. Робоча зміна - період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.

2. До робочого часу водія включається час простоїв не з вини водія.

3. Нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин. 

4. Тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин.

5. Для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їх згодою може встановлюватись робочий день з розподілом зміни на дві частини.

6. Виключено норму щодо восьмигодинного змінного періоду для водіїв ТЗ, що здійснюють перевезення великовагових, та (або) великогабаритних, та (або) небезпечних вантажів.

7. Перерву для відпочинку та харчування (45 хвилин) потрібно робити після керування протягом 4 годин 30 хвилин.

8. Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин (було 8 годин).

9. Положення не поширюватимуться на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	re36747   re18106	Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 7 червня 2010 року N 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. Знову зміни в розрахунку середньої зарплати

Ще й року не минуло відтоді, як Кабмін досить істотно оновив Порядок № 100, додавши клопоту бухгалтерам під час нарахування відпускних працівникам. Зміни були досить резонансними, адже нова редакція Порядку містила положення з досить неоднозначними формулюваннями. Тож, очевидно, зважаючи на цей резонанс, Кабмін вирішив "вдосконалити" згаданий нормативно-правовий акт, затвердивши нові зміни постановою № 917. Ці зміни набувають чинності вже з дня опублікування постанови, тобто з 04.09.2021 р. Але чого варте це вдосконалення – з'ясуймо у коментарях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	KP950100   KP210917   ВZ013233	Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабміну від 08.02.95 р. № 100 Постанова КМУ "Деякі питання обчислення середньої заробітної плати" від 01.09.2021 р. № 917 "Зміни в розрахунку середньої зарплати: Порядок № 100 знову змінено!"
Пошук одним рядком	–	Середня зарплата
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

4. Новий стандарт ДСТУ 4163:2020: зміни в оформленні документів

З 1 вересня 2021 року діє новий ДСТУ 4163:2020, який стосується порядку оформлення документів. Цей стандарт прийнято на заміну раніше чинного аналогічного ДСТУ 4163:2003.

У п.1.1 ДСТУ 4163:2020 вказано, що він поширюється на такі документи:

• організаційні - положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо;

• розпорядчі - постанови, рішення, накази, розпорядження;

• інформаційно-аналітичні - акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо.

 

При цьому ДСТУ 4163:2020 поширюється на документа незалежно від носія інформації, тобто як в електронній, так і в паперовій формі. І це стосується як документів органів державної влади, так і документів установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

 

Звичайно слід зазначити, що ДСТУ 4163:2020 не є нормативно-правовим актом з огляду на наступне.

У ст. 117 Конституції України визначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Положенням № 731 визначено, що «державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення».

Однак національні та регіональні стандарти на державну реєстрацію не подаються (пп. "е" п. 5 Положення № 731). Отже ДСТУ 4163:2020 не можна вважати нормативно-правовим документом, який має бути обов’язковим до виконання всіх суб’єктів господарювання. Та чи дозволяє це ігнорувати вимоги цього стандарту?

Щоб відповісти на це питання, згадаємо базові законодавчі акти.

Так у п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1315 вказано, що «стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері». Також у п. 4 ч.2 ст. 4 Закону № 1315 вказано, що державна політика у сфері стандартизації базується на збалансованому застосуванні низки принципів, серед яких добровільне застосування національних стандартів, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Також у ч. 2 ст. 15 ГКУ визначено, що застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для суб'єктів господарювання, якщо обов'язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами.

Отже, базовим Законом № 1315 та ГКУ не передбачено обов’язковість застосування стандарту, якщо це не визначено нормативно-правовим актом.

 

Розлогіше на цю тему в коментарі "Новий стандарт ДСТУ 4163:2020: що змінилось в оформленні документів" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Уточнення: раніше розміщений у ІПС ЛІГА:ЗАКОН Національний стандарт України ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", прийнятий наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144 вилучено на вимогу органів стандартизації.

У даний час органі стандартизації вирішують проблему наявності посилань на зазначений стандарт у нормативно-правових актів, після чого він буде обов’язковим до застосування і стане дозволеним до розміщення.

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	Т141315 FN070106 (вилучено)       КМР92731     ВZ013234	Закон України "Про стандартизацію" від 05.06.2014 р. № 1315-VIII Національний стандарт України ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", прийнятий наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою КМУ від 28.12.92 р. № 731 "Новий стандарт ДСТУ 4163:2020: що змінилось в оформленні документів"
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

 

 

 

5. Зустрічні звірки: до чого готуватись

Проведення зустрічних звірок – один із найдієвіших способів отримання податкової інформації про діяльність суб'єктів господарювання. Нормативними документами, які регулюють відносини між суб'єктами господарювання та податковими органами під час проведення зустрічних звірок, є ПКУ та Порядок № 1232.

Зустрічна звірка є заходом, який здійснюють контролюючі органи з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок.

Під час зустрічної звірки:

здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ.

Розлогіше про усі "звірочні" моменти - у статті " Зустрічні звірки: до чого готуватись підприємству" сервісу ІНТЕРБУХ.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство ; ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	КР101232	Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232   https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/12115/143730
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

6. Усе про сезонне виробництво

Сезонне виробництво – специфічна сфера діяльності, оскільки дохід від реалізації вирощеної продукції отримують у певні місяці року, а витрати на її вирощування несуть постійно. Водночас є особливості в працевлаштуванні сезонних працівників.І тут головне – не порушити вимоги чинного законодавства.

Розлогіше на цю тему - у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	BZ013212 BZ013213 BZ013220 BZ013221	Сезонне виробництво: що до нього належить Сезонне виробництво: особливості прийняття на роботу Сезонне виробництво: особливості звільнення працівників Сезонне виробництво: особливості обліку
Пошук одним рядком		Сезонне виробництво
Сфера бізнесу		усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

7. Нюанси опрацювання інформації, що надається адвокатами, як об’єктами первинного фінансового моніторингу

Міністерство фінансів наказом № 440 затвердило Принципи опрацювання одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій.

Під час аналізу інформації Держфінмоніторингу дотримується наступних критеріїв:

1) економічний сенс та мета фінансових операцій (діяльності);

2) вид активу або форми розрахунку, що використовується під час проведення фінансової операції, та сума фінансової операції;

3) відповідність фінансової операції (діяльності) задекларованим доходам, характеру та змісту діяльності учасника операції;

4) місцезнаходження, місце проживання або місце перебування учасників фінансових операцій;

5) зв'язки учасників фінансової операції з політично значущими особами, членами їх сім'ї та/або особами, пов'язаними з політично значущими особами;