Придбати систему
Корпорація МЕРЕЖА

Мобілізація: практичні рекомендації для працедавців Версія для друку

23 .05 .2014 р.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал із електронного аналітичного щотижневика  «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» (№20).

З питань використання або підключення видань 

«БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» і «ЮРИСТ & ЗАКОН» звертайтесь за тел.: (032) 240-30-34.

 

 

Не встигла пройти перша хвиля мобілізації, яка проводилася 45 днів з 18 березня 2014 року, як почалася друга. 7 травня набув чинності Наказ Президента від 06.05.2014 р. № 454/2014 "Про часткову мобілізацію". За цей період норми законодавства були змінені - тепер мобілізованих працівників заборонено звільняти. Проте виникають проблеми у працедавців, пов'язані із вже звільненими працівниками у зв'язку з мобілізацією. Рішенню цих проблем і присвячена ця стаття.

Людмила Гайдукевич, 
експерт компанії "ЛІГА:ЗАКОН"

 
Правові основи мобілізації, у тому числі заклик військовозобов'язаних і резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією, регулюються Законом № 3543.
Військовозобов'язані, яким прийшла повістка з військового комісаріату, зобов'язані прибути в пункт і в строк, вказаний в повістці. А підприємства повинні забезпечити своєчасне прибуття працівників, що залучаються до виконання обов'язку по мобілізації, на збірні пункти і у військові частини (ст. 21 Закону № 3543).
При цьому після оголошення першої хвилі мобілізації не вщухають дебати з приводу соціальних гарантій для мобілізованих працівників.

 

Звільняти або ні мобілізованих працівників

 

До 1 квітня 2014 року не було законодавчої норми, яка б захищала права мобілізованих працівників. Тому працедавці звільняли таких працівників на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпроП - у зв'язку з приходом працівника на військову службу.
 
З 1 квітня набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України відносно забезпечення проведення мобілізації, внесені Законом № 1169, - VII.
Зокрема, згідно зі змінами в ст. 119 КЗпроП працівникам, покликаним на військову службу у зв'язку з мобілізацією, на особливий період, але не більше за один рік, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.
При цьому навіть після набуття чинності цієї норми деякі працедавці продовжували звільняти мобілізованих працівників на підставі ст. 36 КЗпроП, трактуючи цю норму по аналогії з порядком, передбаченим для військовослужбових термінової служби.

На замітку

Нагадаємо, що у разі заклику військовозобов'язаного працівника на термінову службу підприємство повинне його звільнити. Але при цьому згідно п. 3 ст. 8 Закону № 2011 за військовослужбовими термінової служби, які до заклику працювали на підприємстві, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний термін на те ж підприємство на посаду не нижче тієї, яку вони займали до заклику на військову службу.

Проте таке трактування ст. 119 КЗпроП по відношенню до мобілізованих працівників не вірне.
 
Як роз'яснює Державна інспекція України з питань праці (роз'яснення від 30.04.2014 р.), починаючи з 01.04.2014 р. громадяни, покликані на військову службу у зв'язку з мобілізацією, не підлягають звільненню. Вони звільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до статті 119 КЗпроП, при цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року.
А ось на тих працівників, які були покликані до 1 квітня, дані соцгарантії не поширюються. При цьому за угодою між працівником і власником або уповноваженим їм органом наказ про звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпроП може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому разі здійснюється з дня заклику на військову службу (день, вказаний в повістці військового комісаріату).
 
Крім того відмітимо, що згідно з діючими нормами законодавства при нарахуванні середньої зарплати мобілізованим працівникам, у відмінності від працівників, покликаних на військові збори,компенсація витрат, пов'язана з таким нарахуванням, працедавцеві не передбачена. Проте така компенсація передбачена законопроектом № 4785, про який мова піде далі.
 
Отже, згідно із законодавчими нормами, що діють на даний момент, якщо мобілізований працівник був звільнений після 01.04.2014 року, підприємство зобов'язане його відновити на роботі. Тоді як при звільненні такого працівника до 01.04.2014 року підприємство цього робити не зобов'язане, але може відновити такого працівника за власною ініціативою.
 
При цьому згідно з роз'ясненням Міноборони України від 29.04.2014 р. працівники, звільнені у зв'язку з мобілізацією до 01.04.2014 р., можуть звернутися до працедавця за останнім місцем роботи із заявою про відновлення на роботі. У разі відмови вони можуть звернутися у військкомат за отриманням правової допомоги і надалі оскаржити звільнення в суді.
 
Як відновити звільненого у зв'язку з мобілізацією працівника
 
Працедавець, що звільнив працівника у зв'язку з мобілізацією, може відновити такого працівника на роботі за власною ініціативою. Документально оформити це необхідно наступними документами.
1. Скласти наказ про відновлення працівника на попередній посаді.
 
Приклад оформлення наказу про відновлення працівника на попередній посаді
 
 
 
2. Внести відповідний запис в трудову книжку працівника.
 
Приклад заповнення трудової книжки

 

 

3. Додатково працедавець повинен видати наказ про звільнення такого працівника від виконуваної ним роботи на час несення служби зі збереженням за ним посади і середнього заробітку згідно ст. 119 КЗпроП.

 

Приклад оформлення наказу про звільнення від роботи на час несення служби

 

 

Окрім повістки, працедавцеві бажано мати додаткові документи, наприклад мобілізаційне розпорядження, запис про заклик на військову службу у військовому квитку і т. п.

 

При цьому відсутність на роботі працівника у зв'язку з мобілізацією в табелі обліку використаного робочого часу рекомендуємо відмічати кодом " ІН" (код 22).

Середній заробіток за період проходження служби у зв'язку з мобілізацією розраховуватиметься в тому ж порядку, що і середній заробіток за період проходження учбових військових зборів.

 

Перспективи законодавчого регулювання

 

Верховною Радою Постановою від 06.05.2014 р. № 1236 - VII був прийнятий за основу законопроект № 4785. І хоча законопроект може бути так і не втілений в життя, або його норми зміняться, проаналізуємо основні положення, що порушують найбільш важливі питання.

 

1. Згідно із завершальними положеннями законопроекту передбачено, що дія ст. 119 КЗпроП поширюється на осіб, покликаних у зв'язку з мобілізацією, починаючи з 18 березня 2014 року. Тобто згідно з цими змінами звільнення мобілізованих працівників до 1 квітня будуть визнані незаконними і зобов'яжуть працедавців відновити таких працівників на колишній роботі зі збереженням заробітної плати за увесь період перебування на військовій службі.

 

2. Виплати середньої зарплати мобілізованим працівникам проводяться за рахунок держбюджету. Ці зміни передбачені згідно ст. 119 КЗпроП. Таким чином, буде передбачена компенсація працедавцеві витрат, пов'язаних з нарахуванням середньої зарплати мобілізованим працівникам.

 

3. З моменту заклику під час мобілізації не нараховуються штрафи за невиконання зобов'язань перед підприємствами, банками і фізичними особами. Зміни внесені в ст. 14 Закону № 2011.

Завдяки цій нормі має бути розв'язана проблема з мобілізованими громадянами, які не можуть погашати кредити, а також відсотки за їх використання під час несення військової служби.

 

4. У особливий період мобілізованому може надаватися відпустка у зв'язку з поважною причиною тривалістю не більше 10 календарних днів. Інші види відпусток не надаються. Виключенням є тільки декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною до трьох (шести) років, а також відпустка у зв'язку з хворобою або для лікування після важкого поранення по укладенню військово-лікарської комісії (зміни в ст. 10 1 Закону № 2011).

 

5. За порушення законодавства про мобілізацію збільшені розміри адміністративних штрафів як для громадян, так і для посадовців підприємств.

Штраф

На сьогодні за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 2101 КУАП. Розмір штрафу складає:

- від 17 грн до 51 грн (від 51 до 119 грн при повторному порушенні) - для громадян,

- від 119 до 170 грн - для посадовців підприємства (від 170 до 255 грн при повторному порушенні).


Законопроектом передбачені штрафи за це порушення в наступних розмірах: для громадян - від 170 до 520 грн, для посадовців - від 510 грн до 1700 грн При повторному порушенні: для громадян - від 510 грн до 1700 грн, для посадовців - від 1700 грн до 5100 грн.

 

6. Законопроект передбачає чітке визначення дати початку військової служби. Початок військової служби - день відправлення у військову частину (ст. 24 Закону № 2232).

 

7. Визначена тривалість військової служби при мобілізації. Так, термін військової служби при мобілізації встановлений на увесь особливий період, але не менше 1 місяця (ст. 23 Закону № 2232).

 

Правовий глосарій:

1. КУАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073 - X.

2. Закон № 3543 - Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" від 21.10.93 р. № 3543 - XII.

3. Закон № 1169 - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно забезпечення проведення мобілізації" від 27.03.2014 р. № 1169 - VII.

4. Закон № 2011 - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбових і членів їх сімей" від 20.12.91 р. № 2011 - XII.

5. Закон № 2232 - Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 р. № 2232 - XII.

6. Законопроект № 4785 - законопроект "Про внесення змін до деяких законів України відносно удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 28.04.2014 р. № 4785.

 

Законодавтво, пов'язане із цією статтею, консультації
та коментарі податкових органів -
все це Ви знайдете у системах ЛІГА:ЗАКОН.