КЕРІВНИКОВІ
1. Заплановано зміни в процес регуляції трудових відносин
ВР було одержано 2 законопроекти спрямовані на внесення змін до чинного трудового законодавства. Так, зокрема мова йде проекти № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» і № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин».
Мета внесення змін - створення для малого та середнього бізнесу сприятливих правових умов для розвитку та підвищення власної конкурентоспроможності, і спрощення документального супроводу трудових відносин.
Зокрема, запропоновані зміни передбачають запровадження договірного режиму регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та для суб'єктів малого і середнього підприємництва, та зменшення бюрократичного навантаження на трудові відносини і суб'єктів господарювання – роботодавців. Спрощується процедура укладення строкового трудового договору та проходження випробування при прийнятті на роботу, оптимізується порядок надання роботодавцем інформації працівникові про умови, що застосовуються до трудового договору, а також виключається необхідність погодження припинення трудових відносин у ряді випадків з представниками професійних спілок.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законопроекти
|
|
Пошук за іменем файла |
JI04876I
JI04908I |
Проект Закону України від 09.04.2021 № 5371, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність»
Проект Закону України від 15.04.2021 № 5388, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин»
|
|
Сфера бізнесу |
|
Будівництво, усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
2. Оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження з України
Державна податкова служба в індивідуальній податковій консультації № 2030/ІПК/99-00-21-02-02-06 розповіла про нюанси оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.
Так, резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату доходу у вигляді відсотків, утримує податок із прибутку від такої операції за правилами, визначеними пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору.
У разі прощення відсотків за договором позики податок із доходів нерезидента з джерелом їх походження з України не виникає.
Водночас зазначено, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можливо надати за результатами перевірки умов, істотних обставин здійснення відповідних господарських операцій і первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство
|
|
Пошук за іменем файла |
IPK20210 |
Індивідуальна податкова консультація від 26.05.2021 № 2030/ІПК/99-00-21-02-02-06, «Щодо питань оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження з України» |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
БУХГАЛТЕРОВІ
3. Оновлено форми державної реєстрації щодо подання інформації про фактичних власників бізнесу
Мін'юст коментованим документом підкоригував і реєстраційні форми для юросіб. Наказ від 29.06.2021 № 2320/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року N 3268/5» набрав чинності з 11 липня 2021р.
Так державному реєстратору в новій редакції потрібно подавати форми:
-
2 "Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади)";
-
4 "Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування";
-
6 "Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи".
Серед основних змін відзначимо: з форм 2 та 4 прибрали сторінку з додатковими відомостями про кінцевого бенефіціара засновника особи. Тепер у цих реєстраційних формах потрібно буде зазначати лише кінцевого бенефіціарного власника безпосередньо самої лише особи. Адже на цей час усіх "проміжних" бенефіціарів (тобто бенефіціарів безпосередньо особи та її засновників) розкривають у структурі власності. І саме із цього документа потрібно буде вже визначити "найкінцевішого" бенефіціарного власника, інформацію про якого й подаємо держреєстратору.
Ще один важливий момент: як випливає з приміток у самих формах, заповнювати повну інформацію про бенефіціара (сторінку 2) треба буде лише в разі оновлень. Тож, якщо на момент подання форм буде проставлено позначку "в актуальному стані", основну частину можна не заповнювати. Тобто дублювати подану у формах 2 та 4 інформацію немає потреби, а заповнити "бенефіціарну" сторінку доведеться лише в разі актуалізації інформації.
Розлогіше про це – у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Бенефіціари: нові держреєстраційні форми"
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
RE36480
Bz013130
|
Наказ Мін'юсту "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5" від 29.06.2021 р. № 2320/5 "Бенефіціари: нові держреєстраційні форми" |
|
Пошук одним рядком |
– |
бенефіціари |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
В основному - великий |
4. Додаток 4 ДФ доповнено розділом про бюджетні гранти
Порядок оподаткування бюджетних грантів врегламентовано п. 170.71 ПКУ. За загальним правилом дохід у вигляді бюджетного гранту не входить до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку й, відповідно, не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.
Водночас податковим агентом є надавач бюджетного гранту, який повинен відобразити таку виплату / нарахування в Розрахунку.
У разі невнесення податковим агентом до Розрахунка інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170.71 ПКУ (пп. 170.71.3 ПКУ).
Саме через це коментованим документом додаток 4ДФ викладено в новій редакції.
Безпосередньо в самому додатку 4ДФ відповідно до вимог пп. 170.71.2 ПКУ додано новий розділ ІІІ "Розгорнута інформація про бюджетні гранти" для відображення відомостей про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта, а також інформації про факт використання платником податку бюджетного гранту чи його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).
Зазначені зміни наразі не набрали чинності, бо коментований наказ не опублікований. Опублікування заплановане на 13.07.2021 в Офіційному Віснику України.
Розлогіше на цю тему – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Додаток 4ДФ доповнено розділом про бюджетні гранти"
|
Як шукати в продукті/модулі |
|
ІПС: Законодавство,БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
RE36460
BZ013133
|
наказ Мінфіну "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" від 19.05.2021 р. № 278 "Додаток 4ДФ доповнено розділом про бюджетні гранти" |
|
Пошук одним рядком |
– |
4 ДФ |
|
Сфера бізнесу |
- |
усі |
|
Розмір бізнесу |
|
усі |
5. Кадрова документація (доповнено)
Наразі одним із найбільших страхів бізнесу є перевірки Держпраці, завдяки яким можна потрапити у халепу, що має сумовий вираз значно вищій за деякі податки. Звести цей страх до мінімуму допоможе всього - навсього правильно оформлена кадрова документація, якій присвячено тему тижня сервісу ІНТЕРБУХ :
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІНТЕРБУХ |
|
Пошук за іменем файла |
|
Оформлення трудових відносин: кадрова документація щодо прийняття та звільнення Правила внутрішнього трудового розпорядку: визначення та фіксація Положення про оплату праці: підстави та порядок запровадження Посадові інструкції: кому, хто й коли складає + ЗРАЗКИ Штатний розпис: особливості складання та затвердження Відпусткова кадрова документація: умови й особливості складання Порядок ведення Табеля обліку робочого часу Військовий облік на підприємстві: вимоги та відповідальність Особові картки та особові справи: особливості ведення Кадрова документація підприємства: вимоги, структура, відповідальність
|
|
Пошук одним рядком |
– |
Кадрова документація |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
6. Як дізнатись у податківців інформацію про віднесення до "ризикових
Блокування податкових накладних чи не остаточно прижилось у житті платників ПДВ. Однією зі складових цієї процедури є віднесення платника до категорії "ризикових", а найулюбленішим критерієм податківців є 8:
"У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування."
То яка ж саме інформація є у податківців і як найшвидше дізнатись про неї – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Як дізнатися про зміст податкової інформації за критерієм 8?".
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
BZ013126
|
Як дізнатися про зміст податкової інформації за критерієм 8?
|
|
Сфера бізнесу |
|
Ризиковість,блокування ПН |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
ЮРИСТОВІ
7. Практика вирішення спорів, пов'язаних із перевезенням пасажирів і вантажу
Відповідно до чинного законодавства України перевезення пасажирів і вантажів здійснюють на підставі договору перевезення. Залежно від виду транспорту, питання перевезень врегульовано також окремими спеціалізованими нормативними актами, статутами, правилами перевезення.
Судові спори, пов'язані з порушенням договору про перевезення пасажирів, не є поширеними в Україні – кількість судових рішень досить незначна.
Вартість квитка та/або збитків, заподіяних унаслідок затримки авіарейсів, залізничного чи автомобільного транспорту, переважно є не співмірною з ресурсами та витратами, які доведеться зробити під час судового спору. Тому часто пасажири відмовляються звертатися за захистом своїх прав.
Крім того, спори пасажирів з авіаперевізниками, зокрема й іноземними, частіше вирішуються в позасудовому (претензійному) порядку. Однак судові рішення в такій категорії справ все ж є.
Так, у справі № 335/6791/18 позивачі звернулися до туроператора, а не до авіаперевізника з позовом про стягнення компенсації за перенесення рейсу. Суд відмовив у позові в цій частині, зазначивши, що саме перевізник має нести відповідальність за порушення умов перевезення за наявності відповідних підстав.
Водночас у справі № 243/9071/18 позивачі звернулися саме до авіаперевізника з позовом про відшкодування шкоди та стягнення компенсації за перенесення рейсів. Суд частково задовольнив позов і стягнув з авіаперевізника компенсацію за скасування одного авіарейсу (з двох), а також моральну шкоду. Щодо компенсації за перенесення другого авіарейсу суд відмовив у позові, оскільки не знайшов підтвердження тому, що туроператор забронював вказаний рейс, а саме авіаперевізник його переніс.
Більш детальний аналіз наявної судової практики у спорах щодо перевезень в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 08.07.2021
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
Пошук за іменем файла |
ЕА014912
ЕА014913
ЕА014908 ЕА014911
ЕА014920 ЕА014919 ЕА014915 ЕА014917
ЕА014918 ЕА014914 ЕА014909 |
Практика вирішення спорів, пов'язаних із перевезенням пасажирів і вантажу Договори перевалки вантажів через українські портові термінали: практичні аспекти Державно-приватне партнерство у транспортній галузі Перипетії щодо ввезення залізничного рухомого складу в Україну Актуальні форми використання портової інфраструктури Оформлення угод, пов’язаних із орендою повітряних суден Перевезення вантажів морським транспортом Перевезення пасажирів та вантажів залізничним, авіаційним, автомобільним транспортом
Договір фрахтування судна: основні аспекти Як змінилося оформлення договорів оренди портового майна Звільнення суден з-під арешту: судова практика |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
8. ВС щодо застосування норм права у справах за позовом про грошову компенсацію частки у спільному майні подружжя
Поділ майна подружжя завжди тягне за собою багато суперечок і непорозумінь. Наприклад, у справі № 760/789/19 жінка просила суд визнати право власності автомобіля за її чоловіком, а для себе гррошової компенсації за половину вартості авто.
Нормами ст. 60 СК України передбачено про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, зокрема в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.
Відповідно до положень ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділять між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішено в суді. До того ж суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджують одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Правов
