24.06.2021 - 01.07.2021

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Держпраці надала рекомендації роботодавцям щодо електронних трудових книжок

Держпраці надала роз'яснення та рекомендації роботодавцям щодо новацій обліку трудової діяльності. Так, з 10 червня 2021 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі", яким передбачається внесення змін, зокрема, до статті 48 КЗпП, якою наразі передбачається, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, але при цьому ведення паперових трудових книжок не скасовується.

 

Як і у попередній період, порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство
Пошук за іменем файла	FN068807 t211217     kd0001 KMP93301   dpa2173	Електронні трудові книжки: рекомендації роботодавцям ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі Кодекс законів про працю України Постанова від 27.04.1993 № 301 Про трудові книжки працівників Роз’яснення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

2. Момент припинення сплати податку після продажу земельної ділянки

У разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи - до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

 

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 ПК).

 

Оскільки п. 286.5 ст. 286 ПК встановлює щомісячний обов'язок виконання податкових зобов'язань з плати за землю за перебування ділянки у власності та містить уточнення, відповідно до якого податкові зобов'язання з плати за землю виконуються «новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності», то при встановленні дати припинення податкових зобов'язань з плати за землю юридична особа має керуватися нормами п. 287.1 ст. 287 ПК в частині внесення плати за землю за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.

Таким чином, у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи - до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство
Пошук за іменем файла	T012768 T10_2755 T041952	Земельний кодекс України Податковий кодекс України Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

3. Оподаткування доходу у вигляді вартості отриманих юридичних послуг

ДПС в консультації № 1719/ІПК/99-00-04-03-03-09  роз'яснила нюанси оподаткування доходу фізичної особи у вигляді вартості отриманих юридичних послуг"

Дохід фізичної особи у вигляді вартості безоплатно отриманих юридичних послуг від адвоката або фізичної особи – підприємця входить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо, його оподатковують податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Водночас податковим агентом у частині сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб є суб'єкт господарювання, який здійснює нарахування доходу у вигляді додаткового блага.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	IPK19517	Індивідуальна податкова консультація від 26.04.2021 № 1719/ІПК/99-00-04-03-03-09 Щодо оподаткування доходу фізичної особи у вигляді вартості отриманих юридичних послуг
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Наказ Мінфіну про розкриття юрособами інформації про кінцевих бенефіціарів

Мінфін наказом від 19.03.2021 р. № 163 затвердив Положення про форму та зміст структури власності. Вказаний Наказ набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування, який запрацює з 11.07.2021 року.

Структура власності – офіційний документ, який для встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи в обов’язковому порядку надається держреєстратору.

 

Розлогий коментар на цю тему читайте у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та сервісі ІНТЕРБУХ "Розкриття бенефіціарів: форми, роз'яснення та приклади від регуляторів"

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Законодавство;Форми, бланки; Ситуації для бухгалтера, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	RE36390   ZX006619   SB090268   BZ013091	Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6) (ZE000315) Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб Розкриття бенефіціарів: форми, роз'яснення та приклади від регуляторів
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

5. Трудові книжки після 10 червня

Серед гарячих новацій червня — запровадження електронних трудових книжок. Нововведення хоча й було прийнято взимку та ще й із наданням п’ятирічного перехідного періоду, усе ж дещо бентежить бухгалтерську спільноту.

Почнімо з того, що наразі є лише Закон № 1217, який набув чинності 10 червня, а підзаконних нормативних актів чи офіційних роз’яснень іще немає.

Головне, що маємо взяти до уваги вже саме з 10 червня 2021 року:

1. Трудову діяльність обліковуємо в електронній формі — це обов’язкова вимога для всіх роботодавців.

2. Трудова книжка, визначена як паперова форма обліку трудової діяльності, є віднині «особистою справою працівника». «Особистою» у тому сенсі, що сам працівник на власний розсуд вирішує, чи продовжувати її вести, а також, де і як її зберігати.

 

Розлогіше на цю тему – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та сервісу ІНТРЕБУХ "Що робити з трудовими книжками після 10 червня".

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. ІНТРЕБУХ
Пошук за іменем файла	T211217     BZ013092	Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX. Що робити з трудовими книжками після 10 червня https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/11064/143128
Пошук одним рядком	–	Трудові книжки
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

6. Представництво нерезидента в Україні

Наразі щодо представництв нерезидентів в Україні панує повна законодавча невизначеність, причому від подання фінзвітності й до постановки на облік в органах ДПС.

Тож тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН допоможе усім зацікавленим, оскільки там висвітлені не лише "свіжі" роз'яснення податківців, а й надані практичні й безпечні рекомендації від редакції видання:

 

Як шукати в продукті/модулі	–	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	bz013069   bz013070   bz013071 bz013072   bz013078   bz013079 bz013080   bz013085   bz013086	Нерезидент із постійним представництвом: подання фінзвітності Нерезидент із постійним представництвом: особливості бухгалтерського обліку Нерезидент із постійним представництвом: критерії визначення Нерезидент із постійним представництвом: державна реєстрація Нерезидент із постійним представництвом: взяття на облік в органах ДПСУ Нерезидент із постійним представництвом: податковий облік Нерезидент із постійним представництвом: перехідні моменти податкового обліку Нерезидент із постійним представництвом: перевірки та відповідальність Чи підлягає реєстрації в податковому органі нерезидент, якщо ТОВ реалізує путівки на підставі договору комісії з нерезидентом
Пошук одним рядком	–	Представництва нерезидентів
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

ЮРИСТОВІ

 

7. Податкові застереження в договорі: tax gross-up – бути чи не бути?

Податкові застереження за своєю суттю є положеннями договору, які дають змогу сторонам урегулювати можливі податкові наслідки й потенційні податкові ризики їх відносин.

При цьому, звісно, податкові застереження, викладені в договорі між сторонами, не можуть змінювати встановлений державою публічний порядок сплати податків.

Податкові застереження можна сформулювати, наприклад, як положення, які встановлюють, що контрагентові має бути компенсовано податок, що підлягав утриманню на території певної країни, або як положення, які визначають механізм компенсації контрагентові донарахованих податкових зобов'язань як збитків або ж в інші способи.

Таким чином, наприклад, у першому випадку податкове застереження може бути елементом ціноутворення за договором.

Зокрема, знаним у бізнес-практиці податковим застереженням (т. зв. tax gross-up clause) можна вважати умову договору, згідно з якою особа, яка здійснює платежі за договором, повинна сплатити на користь отримувача додаткову суму коштів для того, щоб компенсувати суму податку, яка підлягає утриманню з такої виплати. Наприклад, боржник за кредитною угодою, укладеною з нерезидентом, зобов'язується компенсувати йому суму податку на репатріацію, утриманого з відсотків за позикою. Таке положення надає отримувачу впевненості, що він фактично отримає саме ту суму, яку передбачено договором (тобто ту суму коштів, яку б він отримав, якби жодні суми податку не підлягали вирахуванню з доходу, що виплачується на його користь).

Така умова договору, зокрема, може забезпечити контрагенту-нерезиденту більш комфортні умови ведення бізнесу в разі необізнаності з українським податковим законодавством і в реаліях його мінливості. Водночас, певно, податкове застереження такого змісту перекладає податковий тягар із кредитора на боржника-резидента.

Більш детально про те, які підводні камені можуть бути приховані у використанні податкових застережень читайте  в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 17.06.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	ЕА014849   ЕА014847   ЕА014850 ЕА014852 ЕА014848     ЕА014855	Які підводні камені можуть бути приховані у використанні податкових застережень? Аналіз договору перед його підписанням: лакмусовий папірець від юристів Штучний інтелект - допомога при аналізі договорів Перевірка контрагента перед укладанням договору Визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення комісії згідно Закону «Про споживче кредитування Корпоративний договір – нюанси укладення, аналіз судової практики
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

8. Директор завжди відповідає за податкові борги - рішення ЄСПЛ

Співкерівник юридичної особи, нехай він навіть і не знає про невиконані податкові зобов'язання, все одно буде нести відповідальність за борги компанії. І порушення презумпції невинуватості тут немає.

Відповідний висновок міститься у рішенні «Бусуттіл проти Мальти» (заява № 48431/18).

Антоніо Бусуттіл певний час працював у компанії, коли двоє директорів запропонували йому стати одним із керівників юридичної особи.

Протягом певного періоду часу, поки чоловік був співдиректором, компанія не подавала органам влади податкової звітності, а також не сплачувала податки та страхові внески за своїх працівників. Після того, як Бусуттіл звільнився з компанії, остання збанкрутувала.

Пізніше податкові органи зобов'язали колишнього співдиректора сплатити від імені компанії 323,5 тис. євро податкового боргу.

Чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 6§2 (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що до нього була застосована презумпція винуватості. Він був директором компанії, але від нього була прихована ситуація із податками та звітністю.

Але суд у Страсбурзі не побачив у цій ситуації порушення конвенційних гарантій.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Судова практика
Пошук за іменем файла	ES070237	Рішення ЭСПЛ «Бусуттіл проти Мальти» (заява № 48431/18)
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

9. Судова практика

 

Щодо реалізації з електронних торгів земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства

Заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із видом цільового призначенням для ведення фермерського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.

https://verdictum.ligazakon.net/document/97242697

 

Щодо одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову

У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття п