Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 08.06.2021р.

 

02.06.2021 –08.06.21

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Олігархат вже скоро у законі

Поки що - у законопроекті від Президента "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)"  розроблено з метою визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та пов'язаних із ними осіб, змісту та порядку застосування відповідних заходів реагування. Законопроект передбачає створення реєстру олігархів за рішенням РНБО, вплив на ЗМІ та подання «декларацій» за контакти з такими особами.

Законопроект № 5559 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування та буде вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Термін дії майбутнього закону 0 років з дня введення його в дію.

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Законопроекти

Пошук за іменем файла

JI05323I

Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" 

 

 

2.  Створено БЕБ

Утворено Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідна урядова постанова № 510 датується 12 травня 2021 року.

 

Нагадаємо, що створення БЕБ планувалося з метою ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки. А основна функція бюро - аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур.

 

Що стосується напрямку діяльності бюро, то відповідно до Закону № 1150-IX основними завданнями Бюро економічної безпеки України є:

1) виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

2) оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;

3) надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

4) забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

5) збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;

6) планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

7) виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

8) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

kp210510

 

t211150

 

EA014728

TO001446

 

 

TO000231

Постанова від 12.05.2021 № 510,

«Про утворення Бюро економічної безпеки України»

Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України»

Святе місце порожнє не буде, або Про БЕБ

 «Бюро економічної безпеки України: тиск на бізнес чи правоохоронна аналітика?»

Стаття від 25.03.2021 ,

«Про орган: Бюро економічної безпеки України»

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

3. Відкриття ринку землі: які податки сплачує продавець

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який має відкрити ринок землі та дозволити громадянам вільно купувати та продавати землі сільськогосподарського призначення які належать їм на праві приватної власності.

 

Закон передбачає поетапне набуття права власності на  земельні ділянки:

  • на першому етапі, з  1 липня 2021 року  землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати  тільки фізичні особи  - громадяни України. Максимальний розмір земельної ділянки, встановлений законодавством - 100 га на людину.
  • другий етап передбачає, що з  1 січня 2024 року, отримають змогу набувати права власності на землю і юридичні особи, але з умовою що вони створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками  є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. Максимальний розмір земельної ділянки - 10 тис. га.

Ціна на землю буде формуватися за домовленістю між покупцем та продавцем. Однак, до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку, яку  буде проводити відповідний Держгеокадастр.

 

Які податки сплачує продавець?  

Фізична особа, у разі продажу земельної ділянки, вправі не сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за умови, якщо вона продає нерухоме майно вперше протягом року, розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в статті 121 Земельного кодексу України  та земельна  ділянка перебуває у власності продавця понад 3 роки.

 

В іншій ситуації громадянину доведеться сплачувати 5% ПДФО та 1,5% ВЗ від вартості земельної ділянки,  установленої в договорі. Для продавців - нерезидентів ставка ПДФО в разі продажу належної їм нерухомості становить 18%.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

T012768

T200552

 

 

t113613

Земельний кодекс України

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення

Закон України від 07.07.2011 № 3613-VI Про Державний земельний кадастр

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Об'єднана зарплатна звітність: виправлення помилок і відповіді на актуальні запитання

Перший квартал поточного року бухгалтери не забудуть однозначно довго: то "гойдалки" зі змінами форм податкових накладних і декларації з ПДВ, то об'єднаний зарплатний диво –звіт, який довго не могли подати. Щодо останнього, то нещодавно пан Гетьманцев Д. ініціював створення робочої групи аби його спростити. Тож, враховуючи режим принтера, цілком можливо, що за другий квартал поточного року ми подаватимемо нову покращену(що сумнівно) версію об'єднаного зарплатного звіту. Але звітування за перший квартал не обійшлось без помилок та й з поданням звіту за відокремлені підрозділи не усі розібрались. Тож у допомогу статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН і сервісу ІНТЕБУХ:

 

Як шукати в продукті/модулі

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; ІНТЕБУХ

Пошук за іменем файла

BZ013053

 

 

BZ013054

 

 

BZ013052

 

Об’єднана зарплатна звітність: актуальні запитання – відповіді. Частина І

Об’єднана зарплатна звітність: актуальні запитання – відповіді. Частина ІІ

Додаток 4ДФ до Розрахунку: за які підрозділи подавати

Додаток Д1 до Розрахунку: коригування реквізитів застрахованих осіб

Додаток Д1 до Розрахунку: коригування сумових показників щодо ЄСВ

Додаток 4ДФ до Розрахунку: як податковому агенту коригувати дані

Додаток Д5 до Розрахунку: зміна інформації про застрахованих осіб

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

5. Представництва нерезидентів в Україні

Йдеться про важливий Інформаційний лист № 20, оскільки щодо представництв нерезидентів як платників податків наразі більше запитань, аніж відповідей. На деякі з них відповіли податківці в коментованому інформаційному листі від 30.04.2021 р. № 20. В Інформлисті вказано, що він має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою консультацією. Водночас фіскали наголосили, що кожен платник податку в порядку, визначеному ст. ст. 52 і 53 ПКУ, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій і наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації. Тому, якщо виникне така потреба, платник може посилатися на інформацію з Інформлиста. Адже практика засвідчує, що на ці матеріали зазвичай орієнтуються й контролери.

Розлогіше на цю тему – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Як шукати в продукті/модулі

 

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

dpa2153

 

 

 

BZ013026

 

Інформаційний лист "Щодо виконання нерезидентами обов'язків щодо взяття на податковий облік, а також реєстрації платниками податку на прибуток в Україні з 1 січня 2021 року" від 30.04.2021 р. № 20

"Нерезиденти в Україні: коментар до інформаційного листа № 20"

 

Пошук одним рядком

нерезиденти

Сфера бізнесу

-

усі

Розмір бізнесу

 

усі

 

 

6. УПК від Мінфіну щодо ТЦУ

Йдеться про Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, затверджену наказом Мінфіну від 14.05.2021 р. № 266.

УПК № 266 висвітлює дев’ять питань, пов’язаних з правилами трансфертного ціноутворення та проведенням 30% коригуваннями відповідно до пп. 140.5.4 та пп. 140.5.51 ПКУ. Розлогіше про це у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Як шукати в продукті/модулі

 

ІПС: законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОНх

Пошук за іменем файла

MF21029

 

 

 

 

 

 

BZ013055

Узагальнююча податкова консультація щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, затверджена наказом Мінфіну від 14.05.2021 р. № 266

 

ТЦУ: чергова УПК від Мінфіну

Пошук одним рядком

тцу

Сфера бізнесу

-

усі

Розмір бізнесу

 

усі

 

 

7. Перегляд строку корисного використання "нульових" ОЗ – право підприємства: судовий кейс

Цілком робоча ситуація, коли основний засіб, що повністю замортизований (досяг нульової залишкової вартості) продовжує використовуватись на підприємстві. Конкретно в коментованому випадку йдеться про автомобіль, що перебуває в оренді. При цьому відповідно до бухгалтерського обліку підприємства встановлено строк корисного використання автомобілів – 5 років.

Водночас договори оренди транспортних засобів було укладено на строки надання в оренду, які є більшими за визначені підприємством строки корисного використання. Тож амортизація основних засобів за менший строк призводила до невиправданого, на думку ДПСУ, завищення витрат і, звісно, зменшення об'єкта оподаткування.

Тому податківці наполягали на тому, що підприємство повинно було здійснити перегляд строку корисного використання таких основних засобів (автомобілів) після досягнення ними нульової залишкової вартості. І таких випадків на практиці безліч, щоправда не усі платники податків звертаються до суду. І даремно.

Суд дійшов висновку, що, зокрема, зміна строку корисного використання та проведення переоцінки об'єкта основних засобів є правом підприємства.

Усі аргументи в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Як шукати в продукті/модулі

 

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

BZ013040

 

Перегляд строку корисного використання "нульових" ОЗ – право підприємства: судовий кейс

Пошук одним рядком

Основні засоби

Сфера бізнесу

-

усі

Розмір бізнесу

 

усі

 

 

ЮРИСТОВІ

 

8. Податкові перевірки у 2021 році: захист бізнесу

Нагадаймо також, що у зв'язку з набуттям чинності окремими положеннями Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 р. № 466-IX з травня 2020 р. унесено зміни до порядку проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів (доповнено перелік підстав для проведення перевірок; змінено перелік інформації, що має містити податкове повідомлення-рішення (далі – ППР); запроваджено оновлений порядок розгляду заперечень на акт перевірки тощо). Крім того, наказом ДПСУ від 25.02.2021 р. № 244 затверджено нові Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень.

 

Ці зміни мають переважно уточнюючий та удосконалюючий характер, що певним чином посилює процесуальні можливості для платника податків доводити правомірність своїх дій, проте суттєвим чином не змінює порядку проведення податкових перевірок загалом.

 

З'явилися нові підстави для недопуску перевіряючих до податкових перевірок, однак платнику ПДВ необхідно враховувати додаткові суттєві ризики. Бачення особливостей юридичного захисту бізнесу в разі податкових перевірок у 2021 році читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 27.05.2021

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

ЮРИСТ&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

EA014788

 

ЕА014783 ЕА014784 ЕА014785 ЕА014787 ЕА014791 ЕА014792

 

ЕА014786 ЕА014789

 

ЕА014790

Податкові перевірки у 2021 році: захист бізнесу

 

Ризики платників ПДВ: аналіз судової практики

Оскарження надання статусу ризикового платника податків

Податкові перевірки у кримінальному провадженні

Критерії відміни реєстрації податкових накладних

Кримінальні провадження у податковій сфері

Підстави та нюанси оскарження включення до графіку перевірок

Недотримання строків сплати податків - судова практика

Карантин – не завада для анулювання статусу платника єдиного податку

Остання судова практика у спорах щодо підстав проведення податкових перевірок

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

 

9. ВС: незабезпечення дистанційної роботи є поважною причиною для звільнення

Частиною першою статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, що підтверджено медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 КЗпП України).

У зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може бути встановлено гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як під час прийняття на роботу, так і згодом. На час загрози поширення епідемії умову про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може бути встановлено в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов'язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

 

Суди мають враховувати наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою та дійшов правильного висновку, що і ці проблеми можуть вважатися поважними причинами для причин звільнення за власним бажанням.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

C017906

 

Постанова від 21.04.2021 № 569/9738/20,61-914св21,

«Верховний Суд. Касаційний цивільний суд»

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

Майнові права інтелектуальної власності, передані в управління організації колективного управління, не є майном такої організації

Колективне управління майновими правами не тягне виникнення в організації колективного управління права власності, а, відповідно, й здійснення з власної волі, незалежно від волі інших осіб володіння, користування, розпорядження відповідними об'єктами інтелектуальної власності (майновими правами на них).

https://verdictum.ligazakon.net/document/96501303

Щодо визнання електронного листа електронним документом

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Зокрема, електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

https://verdictum.ligazakon.net/document/96309319

 

Щодо підстав для зменшення розміру аліментів

Перебування на утриманні непрацездатних батьків не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів.