17.03.2021 –23.03.2021

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Держфінмоніторинг зупинятиме фінансові операції: затверджено порядок

Наказом Мінфіну від 14 січня 2021 року № 8 затверджено Порядок прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій.

Документ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Рішення (доручення) Держфінмоніторингу про зупинення фінансових операцій приймаються (надаються) Головою Держфінмоніторингу або особою, яка виконує його обов'язки та оформлюються в письмовій формі на офіційному бланку.

Держфінмоніторинг приймає відповідні рішення стосовно таких фінансових операцій:

• фінансових (фінансової) операцій (операції), щодо яких (якої) отримано запит уповноваженого органу іноземної держави, - відповідно до абзацу третього частини третьої статті 31 Закону;
• підозрілих фінансових операцій, які, відповідно до частини першої статті 23 Закону, зупинені суб'єктом або уповноваженою особою Фонду;
• фінансових операцій, які відповідно до частини першої статті 23 Закону зупинені суб'єктом або уповноваженою особою Фонду у зв'язку з виникненням підозр, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення;
• видаткових фінансових операцій, щодо яких виникли підозри;
• відповідних фінансових операцій або видаткових фінансових операцій, щодо яких є мотивовані підозри.

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство
Пошук за іменем файла	t190361     re35919     SI090877	Закон України від 06.12.2019 № 361-IX Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму Наказ, Порядок від 14.01.2021 № 8 Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій Державна служба фінансового моніторингу України
Пошук одним рядком	–	Зупинення фінансових операцій
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

2. Дистанційна та надомна робота: що нового

Набрали чинності зміни, внесені Законом № 1213 Кодексу законів про працю, якими запровадженого низку новацій щодо дистанційної та надомної роботи.

 

Раніше КЗпП не відокремлював надомну роботу від дистанційної, адже щодо обох цих форм Кодекс містив загальне визначення: "Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця".

Тепер же все змінилось.

 

 

 

Дистанційна робота – "це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій" (ст.60² КЗпП).

Отже ключові ознаки дистанційної роботи полягають у тому, що її виконання здійснюється працівником:

• поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця;

• в будь-якому місці за вибором працівника (тобто як у себе вдома, так і в іншому місці);

• з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Поряд з цим ст. 60² КЗпП допускає, що працівник і роботодавець можуть у трудовому договорі передбачити поєднання дистанційної роботи з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

 

Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (ст. 60¹ КЗпП).

 

Отже наразі надомна робота має такі ключові формальні ознаки:

• робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях. Тобто йдеться про приміщення, які мають конкретну адресу, яка очевидно має бути визначена у трудовому договорі;

• приміщення, де виконується надомна робота, знаходяться поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця;

• в приміщенні має бути відповідна закріплена зона для виконання роботи. При цьому робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з його ініціативи без погодження з роботодавцем. У ст.60¹ КЗпП окремо визначено процедуру узгодження з роботодавцем зміни робочого місця працівника;

• працівнику надаються відповідні технічні засоби, необхідні для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами роботодавця.

 

Зверніть увагу: надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Розлогіше про це у статтях "Дистанційна робота: умови, вимоги та обмеження", "Надомна робота: нові правила в КЗпП",  видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОНта сервісуІНТЕРБУХ.

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	T211213       BZ012924 BZ012919	Закон України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04.02.2021 р. № 1213-IX. "Надомна робота: нові правила в КЗпП" "Дистанційна робота: умови, вимоги та обмеження"
Пошук одним рядком	–	дистанційна та надомна робота
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

3. Чи законне скасування мораторію на перевірки

Майже чотири місяці КМУ не застосовував надане йому право на скорочення "антиковідних" обмежень і заборон, аж ось 03.02.2021 він приймає постанову № 89, у якій прямо зазначено, що приймається вона відповідно до п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909.

 

Отже, скориставшись своїм правом, КМУ постановою № 89 вирішив скоротити строк дії обмежень, установлених п. 52² підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення певних видів перевірок юридичних осіб.

Спеціального строку набрання чинності постановою № 89 не визначено, отже, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про КМУ вона набрала чинності з дати опублікування, а саме з 09.02.2021.

 

Передусім звертаємо увагу, що постановою № 89 мораторій на перевірки скасовано лише стосовно юридичних осіб, отже фізичні особи (зокрема й ФОП) і надалі залишаються в зоні захисту (тобто щодо них продовжує діяти мораторій на перевірки).

 

Також варто зазначити, що оскільки постанова № 89 скорочує строк дії обмежень, установлених лише п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, то в частині мораторію на ЄСВ-перевірки також нічого не змінилось (мораторій на ЄСВ-перевірки встановлено п. 9¹² розділу VIII Закону про ЄСВ, а про нього в постанові № 89 нічого не вказано).

Розлогіше про це у статті "Мораторій на податкові перевірки: що з ним" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та консультації "Щодо відновлення Кабміном податкових перевірок"

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	t200909   kp210089     BZ012886 DG210008	Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" Постанова Кабміну "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03.02.2021 р. № 89
Пошук одним рядком	–	Мораторій на перевірки
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

4. Електронна трудова книжка на порозі

З 10 червня 2021 року наберуть чинності зміни, внесені Законом № 1217 до КЗпП щодо нових правил обліку трудової діяльності працівника.

 

Фактично з цієї дати буде запроваджено електронний облік трудової діяльності. Основна суть змін – переведення обліку трудової діяльності працівника з паперової форми (тобто у трудовій книжці) в електронну - в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 48 КЗпП).

Включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом

 

Розлогіше про усі зміни в коментарі "Облік трудової діяльності: від паперової до електронної форми" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН і сервісу ІНТЕРБУХ.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	T211217     BZ012925	Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" від 05.02.2021 № 1217-IX. "Облік трудової діяльності: від паперової до електронної форми"
Пошук одним рядком	–	Трудова книжка
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

5. Чи включаються до складу доходу ФОП власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

• виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
• виручка в натуральній (негрошовій формі);
• суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство
Пошук за іменем файла	T10_2755 SB080347   ZN046845     ZN046848       ZN046927	Податковий кодекс України Доходи фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування Чи може ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат кошти, сплачені за придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності? Чи включається до складу витрат ФОП сума від'ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки, отриманої від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, на міжбанківському валютному ринку? Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму попередньо оплачених орендних платежів, які безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, за наступний рік?
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

6. Індекс інфляції у лютому 2021 року 

За повідомленням Державної служби статистики України, Індекс інфляції в лютому 2021 року порівняно із січнем 2021 року становив 1,0%, а з початку року - 2,3%.

Нагадаємо: індексацію проводять тоді, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, який із 01.01.2016 становить 103 %. 

Довідники для індексації заробітної плати та розрахунку компенсації з урахуванням нового індексу інфляції вже доступні в модулі ДОВІДНИКИ. 

Докладніше про порядок індексації грошових доходів громадян можна дізнатись із ситуації "Індексація заробітної плати: основні положення".

Розрахувати суму індексації допоможе КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ 

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС: Довідники, Ситуації для бухгалтера, КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ
Пошук за іменем файла	SH202100 SH000828 SB080370	Довідник для індексації заробітної плати Довідник розрахунку компенсації  ситуація "Індексація заробітної плати: основні положення" https://ips.ligazakon.net/calculator/zp
Пошук одним рядком	–	Індексація зарплати
Сфера бізнесу	-	усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

ЮРИСТОВІ

 

7. ВС про фраудаторний правочин

Правочином, що вчиняється на шкоду кредиторам тобто фраудаторним правочином, може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Так, наприклад при односторонньому правочині фраудаторність має місце коли правочин вчинений на шкоду кредитору. Зокрема, правочин несе шкоду кредитору якщо внаслідок його вчинення відбувається унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна. Фраудаторним договором може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Фраудаторність при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений саме на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)".

 

У справі  № 757/33392/16:

 

• позивач посилався на те, що на підставі оспорюваної довіреності було укладено правочини щодо відчуження нерухомого майна відповідача з метою уникнення звернення стягнення на таке майно, чим порушено права позивача як кредитора відповідача;
• позивач пов’язує порушення своїх прав як кредитора саме з укладеними договорами дарування земельних ділянок та квартир, у результаті яких відповідач відчужив майно, на яке можна звернути стягнення в порядку примусового виконання судового рішення;
• не пред’явлено вимог про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок та квартир;
• видача відповідачем оспорюваної довіреності не може бути кваліфікована як правочин, що вчинений на шкоду кредитору.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	VSP05189     C015781	Правова позиція від 07.10.2020 № 755/17944/18, «Щодо укладення договору на шкоду кредитору (фраудаторного договору)» Постанова від 18.11.2020 № 569/6427/16,61-39814св18, «Верховний Суд. Касаційний цивільний суд»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

8. Як захистити бізнес від зловживань із боку споживачів

В Україні є всім добре відомий Закон "Про захист прав споживачів", який, як свідчать його назва та преамбула, захищає саме споживача. Для захисту прав споживачів не тільки ухвалено зазначений Закон, а й створено цілий орган, основним завданням якого є саме захист прав споживачів, – Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

 

Про права споживачів має проінформувати продавець, для чого останній зобов'язаний мати куточок покупця, наприклад. Крім того, про права споживачів та алгоритми дій у разі порушення цих прав вдосталь інформації і в Інтернеті.

Проте деякі споживачі вдаються до зловживань своїми правами, зокрема заявляючи вимоги, які виходять за межі Закону, погрожуючи негативними відгуками, поданням скарг, і не тільки до Держспоживслужби, а й до правоохоронних органів.

Підприємці ж, не бажаючи негативної репутації, перевірок, проблем із поліцією, ідуть назустріч таким споживачам і собі на збиток задовольняють їхні неправомірні вимоги.

 

Серед найпоширеніших зловживань можна назвати такі:

• намагання повернути товар, що вже був у вжитку, протягом 14 днів із дати придбання;
• намагання повернути чи обміняти гарантійний товар, який вийшов з ладу з вини споживача;
• вимагання повернення грошей за товар без істотних недоліків.

Істотним недоліком відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів" є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару згідно з його цільовим призначенням, виник із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з наведених нижче ознак:

а) його взагалі неможливо усунути;

б) його усунення потребує більш як 14 календарних днів;

в) він робить товар істотно іншим, ніж передбачено договором.

 

 

Це означає, що повернути можливо не будь-який товар, у якому щось зламалось, а лише в разі наявності істотного недоліку. Більш  детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 11.03.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA014582 ЕА014573 ЕА014574 ЕА014576   ЕА014580 ЕА014575   ЕА014581 ЕА014577	Як захистити бізнес від зловживань із боку споживачів Механізми захисту прав споживачів у Європейському Союзі Про право споживача на гроші, які з картки не зникають Захист прав споживачів за договорами купівлі-продажу майнових прав на об’єкти нерухомості Права споживачів житлово-комунальних послуг Як бізнесу захищатися у спорах із регуляторними органами у сфері захисту прав споживачів? Як споживачам туристичних послуг захистити свої права? Що робити, якщо вас турбують через борг вашого знайомого чи родича?
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі