27.01 – 02.02.2021

 

 

БІЗНЕСУ

 

1. Продовження дії мораторію на перевірки

Мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності продовжує діяти в редакції Закону № 533-ІХ, якою враховано баланс інтересів громадян, суб'єктів господарювання та держави.

 

Проведення органами державного нагляду планових заходів, із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності заборонено по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

 

Виняток складають заходи державного нагляду:

• за діяльністю суб'єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

Роз'яснення стосовно дії мораторію на проведення органами державного нагляду планових заходів зі здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності надано у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 11 грудня 2020 року № 3632-06/73643-03.

На цей час законодавством не встановлено обмежень щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Законодавство; Юрист& Закон; Бухгалтер&Закон; Мистецтво оборони
Пошук за іменем файла	T200533       EA014280 EA014285   BZ012768 ZN046729   TO000986	Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Чи працюють кредитні канікули під час карантину Звільнення платників податків від відповідальності за порушення податкового законодавства Який мораторій скасував Закон № 1071 Заповнення звіту за 2020 рік платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати ЄВ? Плани перевірок органів держнагляду на 2021 рік
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

2.  Очікування та прогнози законодавчих змін, що можуть вплинути на бізнес у 2021 році

Упродовж останніх кількох років законодавство України змінюється дуже стрімко. Причому деякі законопроєкти проходять усі етапи процедури їх прийняття та набрання чинності в рекордно стислі строки, що негативно впливає на їх якість, тоді як інші можуть залишатися "законопроєктами" протягом років і втрачають свою актуальність. І оскільки значна частина законодавчих змін прямо чи опосередковано впливає на роботу бізнесу, підприємцям варто завжди тримати руку на пульсі та вчасно реагувати на нові закони чи зміни до чинних.

 

У 2021 році на часі є низка законопроєктів, що внесені до Верховної Ради й очікують на прийняття. Далі – деякі з тих, що справлятимуть безпосередній вплив на різні сфери бізнесу. Більш детально про розвиток індустріальних парків, про податок на виведений капітал, відтермінування РРО та  оподаткування КІК, про скасування мораторію та запуск ринку землі, та про скасування господарського кодексу читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 18.01.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA014438   EA014433 EA014434 EA014435   EA014440   EA014441 BZ012785 FZ002231	Очікування та прогнози законодавчих змін, що можуть вплинути на бізнес у 2021 році Огляд судової реформи Правові очікування від 2021 року Українські в’язниці в період пандемії: умови, забезпеченість масками, загрози та прогноз на 2021 рік Невизначеність як нова норма. Ключові фактори впливу на юридичний бізнес 2021  «Gig team» або чому офісні стільці вам більше не знадобляться? Фінансова звітність – 2020: базові правила для підприємства Перспективи BEPS і їх можливий вплив на ІТ-сферу
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. Як урахувати премію під час розрахунку середньої зарплати

У зв’язку зі зміною з 12 грудня 2020 року Порядку № 100 роботодавці мають брати до уваги нові правила врахування премій під час нарахування відпускних і компенсації за невикористані відпустки.

Розлогіше про це – у статті "Як урахувати премію під час розрахунку середньої зарплати" сервісу ІНТЕРБУХ, а також буде корисною стаття "Премії працівникам: підстави, види та розрахунки"

Як шукати в продукті/модулі		ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла		"Як урахувати премію під час розрахунку середньої зарплати" https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10724/141373 "Премії працівникам: підстави, види та розрахунки" https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10721/141354
Пошук одним рядком	–	Середня зарплата

 

4. До 1 лютого необхідно подати Звіт про квоти із працевлаштування за 2020 рік 

Роботодавців зобов'язали щороку, не пізніше 1 лютого після звітного року, подавати центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за формою згідно додатку до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271.

 

Тож такий звіт про квоту з працевлаштування за 2020 рік треба подати центру зайнятості не пізніше 1 лютого 2021 року (понеділок). 

 

Нагадаємо, що квота - норматив працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI (крім осіб з інвалідністю), у розмірі: 

• 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб; 
• не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років. 

 

Роботодавці самостійно розраховують квоту з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють у роботодавця і належать до таких, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (крім осіб з інвалідністю). 

 

Заповнити звіт допоможе Алгоритм складання Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та ситуації для бухгалтера:  

• Квота на працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню
• Порядок заповнення й подання інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню 

 

Як шукати в продукті/модулі		ІПС: Законодавство, Довідники, Ситуації для бухгалтера
Пошук за іменем файла	t125067 t031058   tms19010   SB090316   SB080435	Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Алгоритм складання Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню Квота на працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню Порядок заповнення й подання інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

 

 

5. Прийнято чергові податкові зміни (доповнено)

Йдеться про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" від 17.12.2020 р. № 1117-IX, основні норми якого запрацювали з 01.01.2021 р.

 

Доповнено аналітичні матеріали у виданнях БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та ІНТЕРБУХ:

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	T201117     bz012789 bz012791   bz012792   bz012793 BZ012795 BZ012798 BZ012799 BZ012800 BZ012804	Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування Новації Закону № 1117: ділова мета Новації Закону № 1117: "процентні" коригування в операціях із нерезидентами – зміни в розрахунку Новації Закону № 1117: "процентні" коригування в операціях із нерезидентами – коли застосовувати Новації Закону № 1117: акцизний податок Новації Закону № 1117: податок із доходів нерезидентів Новації Закону № 1117: визначення постійного представництва Новації Закону № 1117: оподаткування постійних представництв Новації Закону № 1117: реєстрація постійного представництва Новації Закону № 1117: адміністрування податків та інше
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

6. Єдина звітність ПДФО/ВЗ + ЄСВ: до чого готуватися

З 1 січня 2021 року набули чинності зміни до Порядку № 4, внесені наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773. Тож відтепер податкові агенти і страхувальники-роботодавці подаватимуть єдину звітність з ПДФО та ЄСВ за новим форматом. Нова форма звітності має назву "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску".

Фактично назва нового Розрахунку дублює назву добре відомої форми № 1ДФ, і також містить згадку про єдиний внесок.

Отже,  ознайомитись зі структурою та особливостями нової форми звітності можна у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Як шукати в продукті/модулі		БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	BZ012816	Єдина звітність ПДФО/ВЗ + ЄСВ: до чого готуватися
Пошук одним рядком	–	Єдина звітність
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

 

 

7. Безкоштовне тестування робітників на COVID- 19 – оподаткування для роботодавця

ДПС в консультації  № 3/ІПК/99-00-04-03-03-06 розповіла про нюанси оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором послуг з тестування на коронавірусну хворобу COVID-19, що надається роботодавцем безкоштовно своїм працівникам.

 

Ситуація -  роботодавець під час пандемії, уклав договір щодо медичного обслуговування з закладом охорони здоров'я (юридичною особою), зокрема на проведення тестів для співробітників для виявлення антитіл коронавірусної хвороби COVID-19.  У разі якщо юридичною особою укладено договір з закладом охорони здоров'я, включеним до Переліку закладів охорони здоров'я згідно з Наказом N 385, то вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою визначення захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються таким закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

 

В іншому випадку зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

 

До речі це роз'яснення податківців цілком узгоджується із діючими нормами  законодавства, про що ми повідомляли іще в грудні 2020 року. Зокрема, в сервісі ІНТЕРБУХ було присвячено тему тижня COVID-19. Тож про усі можливі/вигідні /невигідні варіанти тестування на COVID-19 дізнайтесь зі статті "Тестування працівників на COVID-19: варіанти й податкові наслідки"

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство, ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	PK2560           reg7180	Індивідуальна податкова консультація від 04.01.2021 № 3/ІПК/99-00-04-03-03-06, «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором послуг з тестування на коронавірусну хворобу COVID-19, що надається роботодавцем безкоштовно своїм працівникам» Наказ,Перелік від 28.10.2002 № 385, «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров'я та посад фахівців у галузі охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я» "Тестування працівників на COVID-19: варіанти й податкові наслідки" https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10624/140889
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

8. Списання безнадійної заборгованості при форс-мажорних обставинах

Державна податкова служба у консультації № 5306/ІПК/99-00-21-02-02-06 "Щодо визнання безнадійною заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), та порядку їх підтвердження" надала наступні роз’яснення :

 

1. Єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що відбувалися на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

 

2. Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: заборгованість, стягнення якої стало неможливим через дію обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

 

Як зазначено в листі, надісланому на адресу ДПСУ, боржник перебуває на тимчасово окупованій території України (АР Крим). Отже, заборгованість цього боржника підпадає під визначення безнадійної, оскільки її стягнення стало неможливим через дію обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови одержання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	IPK17795	Індивідуальна податкова консультація від 31.12.2020 № 5306/ІПК/99-00-21-02-02-06, «Щодо визнання безнадійною заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), та порядку їх підтвердження»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

9. Бюрократія на митниці: чи має право декларант на внесення змін до декларації після митного оформлення товару

Неодноразове реформування митниці, упровадження сервісу "єдине вікно", процедури спільного транзиту та спрощення декларування, звісно, дало свої результати, проте український бізнес не може похвалитись тим, що бюрократичні процедури стали зручніші, швидші чи ефективніші. Наприклад, процес перетину українського кордону з товаром, який потрібен у вільному обігу, може затягнутися на місяць, хоча товар потрібен ще "на вчора". Або ж процес декларування товару в разі надходження товарів різних найменувань у кількості більше 10 товарних підкатегорій однією партією, або ж процес внесення декларантом змін до митної декларації. На жаль, усі ці процедури досі викликають непорозуміння та звернення до суду. Щодо внесення змін до декларації ВС зазначив, щодо моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років із дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів, є протиправною. Детальній аналіз постанови від 23.11.2020 № 809/984/18 та правова позиція ВС щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації - в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 18.01.2021

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	EA014439   ZN045327         EA013808 EA013307   ZX004858   ZD003882	Бюрократія на митниці: чи має право декларант на внесення змін до декларації після митного оформлення товару Запитання-відповідь від 11.06.2020 , «Як платнику ПДВ в податковій декларації з ПДВ відобразити коригування (збільшення/зменшення) заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту?» Митне оформлення авто: що із судовим захистом? Судова практика щодо спорів, пов'язаних з оскарженням митної вартості ввезеного транспортного засобу  «Заява про внесення змін у відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації» Бланк форми Заява про внесення змін у відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації
Пошук одним рядком	–
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі