16.12 –22.12.2020

КЕРІВНИКОВІ

1. Питання карантину

 

Набрали  чинності закони щодо підтримки громадян і бізнесу у період дії карантину:

• від 04.12.2020 № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,
• від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,
• від 04.12.2020 № 1073-IX «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"».

 

Зокрема, Закон № 1071-IX передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та ФОП, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

 

Застрахована особа, що має право на отримання зазначеної допомоги, має бути найманим працівником, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності, або фізичною особою - підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності.

 

Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам не надається:

1) найманим працівникам:

• які на дату звернення працюють у суб'єкта господарювання, що не нарахував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за третій квартал 2020 року;
• які працюють у суб'єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року не відносився до Переліку видів економічної діяльності;
• які працюють у суб'єкта господарювання за сумісництвом;
• середня заробітна плата яких перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року;

 

2) фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами:

• державна реєстрація яких на дату набрання чинності цим Законом становить менше трьох місяців;
• які на дату набрання чинності цим Законом сплатили у 2020 році єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за три місяці.
• основний вид економічної діяльності яких на 31 жовтня 2020 року не відносився до Переліку видів економічної діяльності;

 

• які є найманими працівниками та фізичними особами - підприємцями одночасно;
• підприємницька діяльність яких на дату набрання чинності цим Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинена.

 

Також, відповідно до Закону суб'єкти господарювання - юридичні особи, які на дату набрання чинності цим Законом вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам. Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника.

 

Законом N 1072-IX передбачено списання податкового боргу платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн. Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року. Також передбачено можливість відстрочення до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків - фізосіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6800 грн.

 

Законом  N 1073-IX передбачено розширення переліку напрямків, за якими можуть використовуватися кошти фонду боротьби з COVID-19:

• на надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;
• на надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників;
• на одноразову компенсацію суб'єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманих осіб.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	T201071           T201072             T201073	Закон України від 04.12.2020 № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Закон України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Закон України від 04.12.2020 № 1073-IX «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

2. Підприємницька діяльність: чи зобов'язаний ФОП використовувати печатку

Законом № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» внесено зміни до ряду кодексів та законів України, спрямованих на перехід до добровільності використання печаток суб'єктами господарювання приватного права.

 

Так, згідно п. 4 ст. 62 Господарського кодексу підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

 

Особливості статусу громадянина як суб'єкта господарювання визначено у статті 128 ГК, яка не містить вимог щодо обов'язкової наявності печатки у суб'єкта господарювання.

 

Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов'язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки.

 

Водночас, узагальнюючи норми Податкового кодексу (в тому числі п. 48.3 ст. 48 ПК) форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису фізичної особи - підприємця або посадових осіб - юридичної особи печаткою за її наявності.

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство
Пошук за іменем файла	T141206     T030436   t030755	Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу   Господарський кодекс України   Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
Пошук одним рядком	–	Використання печатки
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

3. Карантинна допомога ФОП і юрособам

З 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон № 1071, метою прийняття якого було надати одноразову матеріальну допомогу як застрахованим особам (тобто найманим працівникам та ФОП), так і роботодавцям (юридичним особам та ФОП).

 

Законом передбачено три види допомоги:

• одноразова матеріальна допомога застрахованим особам (найманим працівникам та ФОП) у розмірі 8000 грн.;
• одноразова матеріальна допомога роботодавцям для збереження робочих місць;
• одноразова компенсація для юросіб для відшкодування витрат, понесених на сплату ЄСВ за найманих працівників.

Отримання вказаних видів допомоги можливе у разі, якщо їх отримувачі будуть відповідати вимогам, визначеним у Законі № 1071, але слід врахувати до яких наслідків слід готуватися, якщо будуть порушені умови отримання допомоги.

 

Розлогіше про це у аналітичному матеріалі БУХГАЛТЕР&ЗАКОН : "Карантинні допомоги застрахованим особам, ФОП та юрособам: як і коли отримати"

Як шукати в продукті/модулі		ІПС:Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	T201071         BZ012746	Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Карантинні допомоги застрахованим особам, ФОП та юрособам: як і коли отримати
Пошук одним рядком	–	Карантинні допомоги
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		усі

 

 

4. Мінфін оновив податкову декларацію з податку на прибуток - діє із 1 грудня

Мінфін наказом від 29.10.2020 р. № 649 , затвердив зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація), який діє із 1 грудня 2020 року - дати його офіційної публікації. 

 

Оновлення форми Декларації дозволяють проставляти відповідні відмітки про подання її «нестандартними» респондентами з кола спрощенців, інститутів спільного інвестування, іноземних компаній тощо.

У межах оновлень до форми розроблено відповідні додатки для розкриття операцій КІК.

Також скасовано форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (наказ Мінфіну № 544). Тож, наразі всі декларанти податку на прибуток мають подавати загальну декларацію.

 

Розлогіше про усі зміни до форми декларації з податку на прибуток дізнайтесь із коментарів сервісу ІНТЕРБУХ "Декларація з податку на прибуток-2020: нові рядки та додатки" та видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ""Прибуткову" декларацію знову відредагували: ознайомлюємося зі змінами".

 

Щодо першого звітування за новою формою, то тут згідно п.46.6 ПКУ вперше за новою формою мають звітувати:

• платники з квартальним звітним періодом – за І квартал 2021 року;
• платники з річним звітним періодом – за 2021 рік.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Законодавство , ФОРМИ БЛАНКИ,ІНТЕРБУХ, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	RE35426     ZX006639 BZ012727	Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року N 544 Податкова декларація з податку на прибуток підприємств Прибуткову" декларацію знову відредагували: ознайомлюємося зі змінами
Пошук одним рядком	–	Декларація з податку на прибуток
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

ЮРИСТОВІ

 

5. Реєстрація IT-бізнесу в Україні: однозначно варто

IT-індустрія в Україні розвивається із шаленою швидкістю, однак на етапі реєстрації бізнесу виникають деякі проблемні моменти, які можуть впливати на діяльність компанії. Розглянемо способи реєстрації IT-бізнесу, чим керуватися, обираючи ту чи іншу форму.

 

Фактично реєстрація IT-компанії нічим не відрізняється від реєстрації іншого виду підприємництва. Українське законодавство визначає єдину процедуру реєстрації для всіх юридичних і фізичних осіб на території нашої країни, однак форма організації може бути різною.

 

Реєстрація IT-підприємства як ФОП – поширена форма серед стартапів, фрілансерів та й невеликих digital-агентств. Обирають цю форму спеціалісти, які надають послуги з інтернет-маркетингу (SMM, PPC, SEO), програмування, розроблення web-дизайну, сайтів тощо.

 

Процедура відкриття ФОП для IT нічим не відрізняється від звичайної реєстрації. Для цього потрібно з паспортом та ідентифікаційним кодом звернутися до органів реєстрації, в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), також можна звернутися до приватних реєстраторів або нотаріусів, які працюють як у державному реєстрі рухомого майна, так і в реєстрі юридичних осіб. Також оформити ФОП можна онлайн через додаток "Дія".

 

Варто уважно підійти до вибору КВЕД, адже від цього залежить система оподаткування підприємця. Для провадження IT-діяльності підходять 2 і 3 групи. Щоб обрати остаточно, потрібно взяти до уваги, яке навантаження буде на підприємство: сума річного доходу, кількість працівників, можливість отримати статус платника ПДВ. Крім того, якщо IT-підприємець має намір працювати з нерезидентами, йому підходить лише 3 група. Розробники програмного забезпечення на території нашої держави мають пільгу, яка діятиме до 1 січня 2023 року, – звільнення від оподаткування ПДВ.

 

Про реєстрацію бізнесу, права учасників та розмір їх часток читайте e виданні ЮРИСТ&ЗАКОН  № 44 від 10.12.2020

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 44 від 10.12.2020
Пошук за іменем файла	EA014334 EA010672 EA012913 EA013897 EA013838 EA013905 EA012914 ЕА014313	Реєстрація IT-бізнесу в Україні: однозначно варто Купуєте IT-компанію? Запитайте юристів як Інтелектуальна власність IT-компаній: що та як захищати Нові податки для ІТ-бізнесу ІТ-бізнес vs оподаткування контрольованих іноземних компаній Вплив Закону № 466-IX на IT-індустрію Due diligence IT-бізнесу: на що звертати увагу Практика вирішення спорів в IT-сфері
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

6. Огляд судової практики у справах щодо визнання та виконання рішень міжнародних арбітражів

Визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та його виконання на території України означає визнання державою чинності принципу pacta sunt servanda (від лат. – договорів слід дотримуватися), оскільки обов'язкова сила рішення міжнародного комерційного арбітражу пов'язана з чинністю арбітражної угоди (арбітражного застереження в контракті).

 

Умови визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце розташовано за межами України, передбачено в статтях 474 – 482 глави 3 розділу ІХ Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

 

Рішення міжнародного комерційного арбітражу незалежно від того, у якій країні його винесено, визнається й виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надала Верховна Рада України, або за принципом взаємності.

 

Питання визнання й надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд розглядає за заявою стягувача, якщо:

• – боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України;
• – на території України розташовано майно боржника.

 

В матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН проаналізовані приклади нещодавньої судової практики, у яких суд відмовляє у визнанні й виконанні рішень міжнародних комерційних арбітражів.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 44 від 10.12.2020
Пошук за іменем файла	EA014327   ЕА014324   ЕА014325 ЕА014326 ЕА014328 ЕА014330   ЕА014323 ЕА014329   ЕА014331 ЕА014335 EA014312   ЕА014305 ЕА014304   ЕА014310 ЕА014308   ЕА014311 ЕА014303 ЕА014306 EA013150   EA013092   BZ012370	Огляд судової практики у справах щодо визнання та виконання рішень міжнародних арбітражів Останні тренди торгових розслідувань у США: заниження курсу валют як підстава для запровадження мита Як медіація допомагає в міжнародних комерційних спорах? Міжнародний комерційний арбітраж Як пандемія COVID 19 вплинула на міжнародну торгівлю Спеціальне розслідування: окремі особливості та стандарти доведення Супровід експортно-імпортних операцій Ризики, пов'язані з валютним регулюванням і фінансовим  моніторингом у міжнародній торгівлі  Загальний огляд застосування антидемпінгових заходів в Україні Перспективи міжнародного інвестиційного арбітражу в Україні Чи звільняє зупинення дії рішення про застосування остаточного антидемпінгового мита від обов'язку його сплати Вплив економічних санкцій на торгові угоди Вимоги валютного законодавства – обов'язкові в разі укладення зовнішньоекономічних контрактів E-commerce у міжнародній торгівлі Проблематика застосування податкових преференцій при імпортуванні товару частинами за Угодою про асоціацію з ЄС Медіація в міжнародних комерційних спорах Вплив пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю Організація взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом Використання PCN-кодів товару в процедурах захисних торговельних розслідувань Тарифні й нетарифні бар'єри в міжнародній торгівлі та податки в ЗЕД: що потрібно знати імпортерові й експортерові Бартерні операції: правові аспекти й валютний нагляд Check-the-box
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі