Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 24.11.2020р.

18.11 – 24.11.2020

КЕРІВНИКОВІ

 

1. ВВЕДЕНО КАРАНТИН ВИХІДНОГО ДНЯ

11 листопада Кабміном внесено зміни у постанову № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тим самим запровадив карантин «вихідного дня»

 

Слід звернути увагу, що введені обмеження не залежать від карантинного зонування, а запроваджуються на території всієї країни. Так, з 00:00 суботи до 00:00 понеділка на території України з 14 листопада 2020 до 30 листопада 2020 забороняється:

 

- приймання відвідувачів барами, ресторанами, кафе тощо, крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

 

- приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах,  та інших закладах розважальної діяльності;

 

- приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;  провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;

 

- діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб'єктів господарювання, пов'язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом;

 

- приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

kp201100

 

 

KP200641

 

Постанова від 11.11.2020 № 1100,

«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 641»

Постанова, Перелік від 22.07.2020 № 641,

«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

 

2. ТОП-5 ЗАКОНІВ, ЯКІ ВИВОДЯТЬ ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС З ТІНІ

1. Антиофшорний план: гроші в бюджет, а не за океан

16 січня ухвалено важливий законопроект № 1210. Це так званий план антиBEPS (Base Erosion and Profit Shifting - розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування). Він допоможе подолати ухиляння від сплати податків через офшорні юрисдикції та забезпечити сплату податку в Україні - де олігархи, власне, і отримують прибутки

 

2. Фіскалізація великого бізнесу

Усі говорять про фіскалізацію ФОПів, тобто запровадження РРО, але не всі розуміють, що воно стосується і великого бізнесу також. В Україні є великі компанії, які за допомогою ФОПів ухиляються від податків. І коли держава слідкує, що, куди і скільки продали підприємці, вона автоматично контролює великий бізнес і виводить його таким чином з тіні, не даючи ухилятися від податків.

 

3. Податки з іноземних компаній

Йдеться про так звані контрольовані іноземні компанії - КІК. Нерідко буває, що підприємець має компанію за кордоном, отримує пасивні доходи в Україні, але Україна натомість не отримує нічого. Відтепер резиденти нашої держави повинні сплачувати податки з таких компаній (Закон № 466). Але йдеться не про податки з їхнього доходу, а з прибутку, що вони отримали.

 

4. Відмивання грошей

Для цього ухвалено Закон про фінансовий моніторинг (проект № 2179). Відтепер, якщо ви переводите комусь понад 400 тисяч грн або переводите ці гроші за кордон - за вами слідкуватимуть. Банк, побачивши ці операції, інформує Держфінмоніторинг, який в свою чергу формує справи (кейси) та передає до податкової міліції або іншого компетентного органу за належною сферою діяльності. За 9 місяців 2020 року Держфінмоніторинг скерував до правоохоронних органів 739 справ на загальну суму 60,3 млдр. грн.

 

5. Митниця без корупції

Зокрема, ухвалено Закон "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи". Відтепер Україна матиме обмін митною інформацією із 35 країнами європейського регіону в режимі реального часу. І це підвищить ефективність використання системи аналізу ризиків.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

Законопроекти

Пошук за іменем файла

T190078

 

T200466

 

 

t200466

 

 

ji00540

Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. КАРАНТИН ВИХІДНОГО ДНЯ: "ПРИЛАШТОВУЄМО" ПРАЦІВНИКІВ

11 листопада 2020 року Кабмін прийняв постанову № 1100, якою вніс зміни до Постанови  № 641. Серед низки змін особливу увагу виклали зміни щодо так званого карантину вихідного дня.

 

Такий карантин введено в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 по 30 листопада 2020 року, тобто мова йде про вихідні дні 14,15, 21,22,28,29 листопада (п.15 Постанови № 641). У ці дні заборонено приймати відвідувачів у закладах громадського харчування (барах, ресторанах, кафе тощо), у торговельно-розважальних центрах, в спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, в інших закладах розважальної діяльності, торговельного і побутового обслуговування населення і т.д.

Передбачено окремі виключення із цих заборон, але вони суттєво не змінять наслідки карантину вихідного дня для роботодавців та працівників, адже найгостріше питання - що робити з працівниками, чий робочий час припадає саме на вихідні дні 14,15, 21,22,28,29 листопада.

Відповіді на це питання, яка б задовольнила і працівника, і роботодавця, наразі немає. Адже положеннями КЗпП сьогодні неможливо на 100 відсотків вирішити питання зайнятості при такому винаході Кабміну як «карантин вихідного дня»! Будь-який запропонований варіант має свої недоліки і ризики як для роботодавця, так і для працівника.  І головне, жоден з цих варіантів не гарантує, що під час перевірки Держпраці потім не знайде «порушення».

 

Тому перш ніж обрати якийсь варіант, варто врахувати всі «за» та «проти», у чому допоможе стаття видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Карантин вихідного дня: як вирішити питання зайнятості працівників".

.

Як шукати в продукті/модулі

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

BZ012694

Карантин вихідного дня: як вирішити питання зайнятості працівників

Пошук одним рядком

карантин

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

усі

 

4. ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ СЕА ПДВ

З 04.11.2020 набрала чинності Постанова № 1024, яка вносить зміни до порядку роботи СЕА ПДВ. Її опубліковано в «Урядовому кур’єрі» за 04.11.2020 р. № 214.

Головна мета внесених змін — приведення Порядку № 569 у відповідність до чинних нині норм ПКУ. Адже Закон № 466, який набрав чинності 23.05.2020, підкоригував, зокрема, і статті ПКУ щодо електронного адміністрування ПДВ.

Окрім того, заслуговує на увагу уточнення в порядку розрахунку показника ∑Перевищ.

Водночас до Порядку № 569 унесли чимало косметичних правок. Скажімо, всюди по тексту нормативу замінили найменування головного податкового відомства — з ДФС на ДПС.

Розлогіше про усі зміни до Порядку СЕА ПДВ у коментарі сервісу ІНТЕРБУХ " Що змінилося в порядку електронного адміністрування ПДВ"

 

Як шукати в продукті/модулі

ІНТЕРБУХ

Пошук за іменем файла

 

https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10574/140649

Пошук одним рядком

СЕА ПДВ

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

усі

 

5. ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ У ЖОВТНІ 2020 РОКУ

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у жовтні 2020 відповідно до вересня цього ж року, становить 101,0 %.

Нагадаємо: індексацію проводять тоді, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, який із 01.01.2016 становить 103 %.

Довідники для індексації заробітної плати та розрахунку компенсації з урахуванням нового індексу інфляції вже доступні в модулі ДОВІДНИКИ.

Докладніше про порядок індексації грошових доходів громадян можна дізнатись із ситуації "Індексація заробітної плати: основні положення" .

Розрахувати суму індексації допоможе КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ https://ips.ligazakon.net/calculator/zp

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: довідники, ситуації для бухгалтера

Пошук за іменем файла

SH202000

 

SH000806

 

SB080370

Коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2020 році

Індекси споживчих цін для визначення суми компенсації зарплати за 1998 - 2020 рр., яка виплачується у листопаді 2020 року

Індексація заробітної плати: основні положення

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

ЮРИСТОВІ

 

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЮ: АДМІНІСТРАТИВНА, КРИМІНАЛЬНА, ДИСЦИПЛІНАРНА

Розкриваючи тему відповідальності за корупцію, висвітлимо саме поняття "корупція", дефініцію якого наведено в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції". Отже, корупція – це використання особою, зазначеною в ч. 1 ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних із ними можливостей із метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка / пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, чи на її вимогу іншим фізичним або юридичним особам із метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних із ними можливостей.

 

Законодавець розмежовує корупційне правопорушення та правопорушення, пов'язане з корупцією. Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції, учинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність, тоді як правопорушення, пов'язане з корупцією, – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, учинене особою, зазначеною в ч. 1 ст. 3 цього Закону.

 

Отже, основна відмінність між наведеними видами правопорушень полягає в тому, що обов'язковою ознакою першого є наявність ознак корупції, а другого – відсутність таких ознак, проте останнє буде лише в разі порушення встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог, заборон та обмежень. Різняться вони також з огляду на передбачені законом види юридичної відповідальності за їх учинення, особливості яких і буде проаналізовано в цій статті.

 

На законодавчому рівні (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції") визначено чотири категорії осіб, які можуть бути суб'єктами вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень.

 

Детальніше дізнатися про суб'єктів корупційних злочинів та про  види юридичної відповідальності за вчинення корупційних і пов'язаних із корупцією правопорушень читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 41 від 12.11.2020 Відповідальність за корупцію: адміністративна, кримінальна, дисциплінарна.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

ЮРИСТ&ЗАКОН № 41 від 12.11.2020

Пошук за іменем файла

EA014258

 

ЕА014253

 

ЕА014254

ЕА014255

ЕА014256

ЕА014259 ЕА014260

 

ЕА014261 ЕА014262

 

ЕА014263

 

ЕА014264 ЕА014265

ЕА014266 ЕА014269

Відповідальність за корупцію: адміністративна, кримінальна, дисциплінарна

Корупція як правовий нігілізм та недостатній рівень правової культури та свідомості

Довічне ув’язнення за важкі корупційні злочини. За чи Проти?

Захист та звільнення обвинуваченого у справах про корупційні злочини.

Особливості захисту у справах про корупційні злочини

Скандальне рішення КСУ щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення

Сучасні IT рішення як метод боротьби із корупцією

Руйнування корупційних схем в медичних закупівлях: зробити неможливе

Звільнення від відбування покарання з випробуванням за корупцію

Судова практика корупційних справ

Чого не вистачає Україні для ефективної боротьби із корупцією в корпоративному секторі – на основі міжнародного досвіду

Міжнародний досвід з питань боротьби із корупцією

Ефективне протистояння корупційній діяльності - світові тенденції

Пошук одним рядком

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

7. СКАНДАЛЬНЕ РІШЕННЯ КСУ ЩОДО НЕДОСТОВІРНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ТА НЕЗАКОННОГО ЗБАГАЧЕННЯ

Рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 р. № 13-р/2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України

 

Протягом останнього тижня в пресі активно обговорюють скандальне Рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 р. № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України, яке спричинило конституційну кризу та може призвести до припинення повноважень усього складу КСУ.

 

Перш ніж робити якісь висновки щодо того, чи є Рішення "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків)" або ні, варто з'ясувати, що ж саме прописав Конституційний Суд у цьому Рішенні, чим керувався під час його прийняття та які норми згаданого Закону та Кримінального кодексу України скасував.

 

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України зауважив, що, вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, він виходив із такого, що принцип незалежності суддів і судів закріплено на конституційному рівні (статті 126, 127, 129 Конституції України) і законодавчо унормовано (статті 6, 48, 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Незалежність і недоторканність суддів Конституційного Суду України гарантуються Конституцією України (стаття 149) та Законом України "Про Конституційний Суд України" (статті 2, 24). Ефективне виконання судовою владою її функцій можливе лише за умови її незалежності, що є характерною рисою саме судової влади. Суди повинні бути повністю незалежними від органів законодавчої та виконавчої влади. Незалежність судової влади забезпечується відокремленістю її в системі поділу державної влади, неможливістю інших гілок державної влади впливати на рішення судів, а також гарантіями незалежності суддів. Те саме стосується й притягнення суддів до відповідальності, порядок якого тісно пов'язаний із гарантуванням незалежності суддів. Адже призначення судової влади полягає передусім у захисті прав і свобод людини й громадянина та безпосередньо пов'язано з конституційним правом на судовий захист.

 

Детальний аналіз скандального рішення  читайте  у матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН» Скандальне Рішення КСУ щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення».

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

ЮРИСТ&ЗАКОН № 41 від 12.11.2020

Пошук за іменем файла

EA014260

 

EA014258

 

ЕА014253

 

ЕА014254

ЕА014255

 

ЕА014256

ЕА014259 

ЕА014261

 

ЕА014262

ЕА014263

ЕА014264

ЕА014265

ЕА014266 ЕА014269

KS20038

Скандальне Рішення КСУ щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення

Відповідальність за корупцію: адміністративна, кримінальна, дисциплінарна

Корупція як правовий нігілізм та недостатній рівень правової культури та свідомості

Довічне ув’язнення за важкі корупційні злочини. За чи Проти?

Захист та звільнення обвинуваченого у справах про корупційні злочини.

Особливості захисту у справах про корупційні злочини

Сучасні IT рішення як метод боротьби із корупцією

Руйнування корупційних схем в медичних закупівлях: зробити неможливе

Звільнення від відбування покарання з випробуванням за корупцію

Судова практика корупційних справ

Чого не вистачає Україні для ефективної боротьби із корупцією в корпоративному секторі – на основі міжнародного досвіду

Міжнародний досвід з питань боротьби із корупцією

Ефективне протистояння корупційній діяльності - світові тенденції

Лист від 03.11.2020 № 47-01/59366/20,

«Щодо подання суддями повідомлення про суттєві зміни у майновому стані»

Пошук одним рядком

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі