Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 09.11.2020р.

09.11 – 16.11.2020

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Нюанси замісництва відсутнього працівника

Мінекономрозвитку в листі від 14.08.2020 р. № 3512-06/50540-01 роз'яснює основні моменти виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Насамперед слід звернути увагу на те, що доручення додаткової роботи, зокрема виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, може відбуватися лише за погодженням із працівником і має бути оформлено відповідним наказом по підприємству. Мінекономрозвитку нагадало, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника – це заміна працівника, відсутнього у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов'язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце. Водночас працівники виконують обов'язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основних обов'язків у межах установленої графіком роботи та тривалості робочого дня.

Своєю чергою, тимчасовим замісництвом є виконання службових обов'язків за більш відповідальною посадою, коли це пов'язано з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому самому підприємстві, в установі, організації.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

ME201164

 

QA011628

 

 

 

DG180154

 

 

BZ012573

SI100966

Лист від 14.08.2020 № 3512-06/50540-01

Про виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

Запитання-відповідь від 17.02.2014

Чи вважається місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників під час виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, базовим?

Запитання-відповідь від 10.07.2018

Як доплачувати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора

Зміна директора на підприємстві: алгоритм дій

Оплата праці при виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника і тимчасовому заступництві

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

2. ФОПи, які не пройшли перереєстрації, не є платниками ЄСВ

Відсутність офіційного підтвердження в особи статусу підприємця шляхом проходження реєстраційних процедур унеможливлює її участь у системі державного соцстрахування.

Відповідне положення міститься в постанові ВС від 16 вересня 2020 року у справі № 160/3418/19.

ВС зазначив, що відсутність офіційного підтвердження в особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному законом, унеможливлює законне здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, та за відсутності фактичних доказів протилежного, унеможливлює і формальну та фактичну участь особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з відповідним статусом.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

VERDICTUM

Пошук за іменем файла

T05_2747

T030755

 

90458921

 

91642927

Кодекс адміністративного судочинства

Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Постанова від 01.07.2020 № 260/81/19 Верховний Суд. Велика Палата

Постанова від 16.09.2020 № 160/3418/19 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. Страхування майна

Страхування майна досить популярний інструмент у бізнесі, проте, користуючись ним, потрібно добре знати правові й облікові аспекти, у чому допоможе тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Як шукати в продукті/модулі

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

BZ012656

BZ012657

BZ012658

Страхування майна: правові аспекти

Страхування майна: податковий і бухгалтерський облік

Агрострахування: податковий і бухгалтерський облік у сільгосппідприємства

Пошук одним рядком

Страхування майна

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Середній та великий

 

4. Підприємець надає послуги через інтернет: чи буде пільга зі сплати ним податку на нерухомість?

Відповідь на запитання про застосування пільги з податку на нерухомість до житла фізособи залежить від того, використовує підприємець таке житло для підприємницької діяльності чи ні, та де це зафіксовано. Але всі аргументи отримання пільги з податку на нерухомість наведено в статті сервісу ІНТЕРБУХ "Підприємець надає послуги через Інтернет: чи буде пільга зі сплати ним податку на нерухомість?".

 

Як шукати в продукті/модулі

ІНТЕРБУХ

Пошук за іменем файла

 

https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10553/140544

Пошук одним рядком

ФОП, податок на нерухомість

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Малий

 

5. Мінфін вніс корективи до назв майже всіх стандартів бухобліку, додавши до них слово "Національні"

Зміни внесено наказом Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588, який містить і певні уточнення й доповнення до НП(С)БО.

Зокрема, у НП(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність":

– прибрали згадку про заборгованість засновників з формування статутного капіталу зі статті "Поточна дебіторська заборгованість";

– передбачили, що в статті "Неоплачений капітал" відображають суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховують під час визначення підсумку власного капіталу;

– форму № 1-мс після позиції "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" доповнили новою позицією "Неоплачений капітал".

У НП(С)БО 17 "Податок на прибуток" уточнили, що відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображають у балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов'язань за недисконтованою сумою, що підлягає відшкодуванню або сплаті.

Разом з цим Мінфін розробив проєкт наказу "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку".

Його мета - привести у відповідність до МСФЗ для малих і середніх підприємств відображення в бухобліку господарських операцій, пов'язаних з орендою.

Пропонують нову редакцію НП(С)БО 14 "Оренда". Але водночас підкоригують ще декілька нормативів:

1. У НП(С)БО 8 "Нематеріальні активи" приберуть згадку про "право на оренду приміщень" із норми, яка вказує вести бухоблік нематеріальних активів щодо кожного об'єкта за групою "права користування майном".

2. В Інструкції про застосування Плану рахунків також буде декілька косметичних правок, пов'язаних із зміною понять фінансової та операційної оренди.

Із переліком національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності можна ознайомитись у довіднику "Перелік національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності", а також у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Тотальна "націоналізація" П(С)БО, або Які ще зміни в бухобліку підготував Мінфін".

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Пошук за іменем файла

re35303

SH000099

bz012666

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

ЮРИСТОВІ

6. Визнати не можна виконати: статус "під санкціями" та міжнародний комерційний арбітраж

Міжнародний комерційний арбітраж уже давно не альтернативний, а радше основний спосіб вирішення транснаціональних комерційних спорів. Попри помітні тенденції до проарбітрабельності серед країн і бажання демонструвати дружність до арбітражу, арбітраж "переживає себе", стикаючись із санкційним законодавством. Іронія процесу в тому, що під час холодної війни, як указують Travaux preparatoires до Нью-Йоркської конвенції 1958 року й Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ 1976 року, арбітраж покликано врегулювати міжнародні комерційні спори, якщо правосуддя в державах виявилося заблокованим торговельними ембарго.

Сьогодні санкційні режими як на міжнародному, так і на національному рівнях діють щодо низки країн: Ірану, Іраку, Лівії, Росії та інших – у яких у відповідь на обмежувальні заходи розвивається контрсанкційне законодавство. Це зобов'язує як арбітраж, так і національні суди обирати стратегії реагування.

Для українських судів відносно нове питання оцінки впливу дії санкцій на можливість визнання й виконання арбітражних рішень відобразилося у практиці Верховного Суду, яку розглянуто нижче разом із деякими дискусійними питаннями.

Більш докладно про санкційне законодавство, визнання й виконання арбітражного рішення з підсанкційним елементом в Україні та міжнародний досвід читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 40 від 05.11.2020 "Визнати не можна виконати: статус "під санкціями" та міжнародний комерційний арбітраж"

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

ЮРИСТ&ЗАКОН № 40 від 05.11.2020

Пошук за іменем файла

EA014218

 

EA014233

EA014236

EA014234

EA014232 EA014235

 

EA014240

 

EA014238

 

EA013479

EA014236

Визнати не можна виконати: статус "під санкціями" та міжнародний комерційний арбітраж

Примусове виконання як окремий вид мистецтва

Позасудове врегулювання спорів

Захист бізнесу від корпоративних спорів: превентивні заходи

Практика вирішення спорів із державними органами

Практика вирішення трудових спорів: нюанси, які потрібно враховувати роботодавцю при звільненні працівника

Практика вирішення спорів щодо стягнення виконавчого збору / основної винагороди виконавця

Коли неоплачений вексель стає безповоротною фінансовою допомогою: судова практика

Корпоративний договір у ТОВ: іноземне право й арбітраж

Позасудове врегулювання спорів

Пошук одним рядком

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

7. Недосяжний орган інтелектуальної власності. Замість реформи ринок знову отримує невизначеність

 

16 червня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", більше відомий як Законопроєкт № 2255 (надалі - Закон). Прийняття Закону стало початком нового етапу в епопеї інституційного реформування системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

А розпочалося це реформування з набуттям Україною незалежності. Відтоді, періодично сповільнюючись або прискорюючись, воно і триває донині. Від Державного патентного відомства України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав до короткоживучого Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки (ДДІВ), Державної служби інтелектуальної власності (далі – ДСІВ) і, нарешті, – до Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства економіки в усіх його найменуваннях (далі – Мінекономіки). Ще одним надважливим елементом системи охорони інтелектуальної власності було та є ДП "Український інститут інтелектуальної власності", також відоме як Укрпатент.

Чинна ітерація реформи зародилася у 2016 році зі схваленням Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні (далі – Концепція). Автори Концепції були не в захваті від трирівневої структури системи організації державного управління сферою інтелектуальної власності: Мінекономіки – як орган формування державної політики в цій сфері, ДСІВ – як орган її реалізації, і підпорядковані ДСІВ державні заклади (Укрпатент, ДП "Інтелзахист", ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" – з них оригінальні функції за призначенням виконував лише Укрпатент, а функції інших двох значною мірою було передано ДСІВ). Вирішення цього питання автори Концепції бачили через скорочення рівнів системи з трьох до двох із відповідним зменшенням кількості органів у складі цієї системи: Мінекономіки – як орган формування й реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, і створений на базі Укрпатенту Національний офіс інтелектуальної власності (далі – НОфІВ) – державна організація, яка провадить некомерційну господарську діяльність під управлінням Мінекономіки і яка фактично відіграє центральну роль у всіх аспектах реєстрації та охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. ДСІВ та Інтелзахист планували ліквідувати, а Українське агентство з авторських та суміжних прав – трансформувати в недержавну організацію колективного управління. У планах було значне покращення діяльності НОфІВ на противагу ДСІВ і Укрпатенту за допомогою професійного топменеджменту, нової кадрової політики, незалежності, громадського моніторингу.

Про ризики реформи захисту ОІВ читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН "Недосяжний орган інтелектуальної власності. Замість реформи ринок знову отримує невизначеність".

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС: Загальне законодавство

ЮРИСТ&ЗАКОН № 40 від 05.11.2020

Пошук за іменем файла

EA014242

Недосяжний орган інтелектуальної власності. Замість реформи ринок знову отримує невизначеність

Пошук одним рядком

 

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі