28.10 – 03.11.2020

КЕРІВНИКОВІ

1. Електронна торгівля ліками

Набрав чинності Закон № 904-IX "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами" – метою Закону є врегулювання правовідносин у сфері дистанційної торгівлі лікарськими засобами та забезпечення захисту кінцевого споживача від таких ризиків, як: недотримання умов зберігання й перевезення лікарських засобів; порушення процедури обігу лікарських засобів, включно з можливістю потрапляння до пацієнта неякісних або фальсифікованих засобів; збільшення відсотка випадків самолікування та, як наслідок, негативного впливу на здоров'я кінцевого споживача; відсутність належної фармацевтичної опіки щодо споживача; неконтрольоване й незаконне втручання умовних сервісів і сторонніх осіб у процес доставляння ліків, які не мають права його здійснювати.

 

Відповідно до Закону суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, може здійснювати електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами, а також здійснювати їх. Проте таким суб’єктом мають бути виконані наступні умови:

 

- інформація про право суб'єкта господарювання, який має ліцензію має міститися у Ліцензійному реєстрі з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами органу ліцензування;

 

- ліцензіат має бути внесений до Переліку суб'єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, який ведеться та розміщується на офіційному веб-сайті органу ліцензування, із зазначенням таких відомостей: назва суб'єкта господарювання; адреса місцезнаходження та місця провадження діяльності (із зазначенням аптечних закладів, з яких здійснюється доставка лікарського засобу); дата початку діяльності з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами; адреса веб-сайту, що використовується для цих цілей; електронна медична інформаційна система, що використовується для цих цілей (за наявності). Перелік суб'єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, ведеться у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

 

- веб-сайт суб'єкта господарювання повинен містити: інформацію про контактні дані органу ліцензування, органів державного контролю якості лікарських засобів; логотип із гіперпосиланням, що відображається на кожній сторінці веб-сайту та переводить споживача на сторінку Переліку суб'єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами (такий логотип застосовується виключно аптечними закладами, внесеними до Переліку суб'єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами); опцію надання консультації фармацевта (за потреби) під час замовлення лікарського засобу через веб-сайт аптечного закладу; вартість доставки лікарського засобу. Опис, зображення і порядок використання логотипа для ідентифікації ліцензіатів, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

 

- має бути власна служба доставки, обладнання та устаткування, що забезпечують дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів під час їх доставки, або залучення на договірних засадах інших суб'єктів господарювання - операторів поштового зв'язку. До того ж здійснення доставки має  бути виключно з аптечних закладів, внесених до Переліку суб'єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	T200904	Закон України від 17.09.2020 № 904-IX, «Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

2. Єдиний рахунок для сплати податків запрацює з 2021 року: як заповнюватимуться платіжки

ДПС оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666».

Розробка проекту наказу зумовлена запровадженням з 1 січня 2021 року нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою.

Для платників, які виявлять бажання сплачувати податки через єдиний рахунок, постане потреба зазначення у розрахунковому документі нової інформації. Для забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків через єдиний рахунок Порядок буде доповнено новим розділом.

Зміни, які викладені в новому розділі, дозволять платнику оформити сплату:

• за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;
• за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;
• однією сумою без зазначення одержувача коштів.

Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.

Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов'язань, визначених:

• на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного ППР;
• на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: законопроекти Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	nt4543       KP200321       T200559       T190190	Проект, Неофіційний текст від 21.10.2020  (Не набрав чинності ) Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року N 666   Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування   Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

3. Аутстафінг: переваги та ризики

Усі давно звикли, що одним із інструментів оптимізації "трудових" витрат є аутстафінг. Проте не всі знають, що вітчизняне законодавство не містить визначення терміна "аутстафінг" (з англ. outstaffing – діяльність із надання персоналу). Проте в ньому можна знайти визначення інших термінів, які відповідають по суті аутстафінгу.

Так, у пп. 14.1.183 ПКУ подано визначення терміна "послуга з надання персоналу, яке передбачає, що наймані працівники одного суб'єкта господарювання, працюючи в іншого суб'єкта, перебувають на його території, підпорядковуються його правилам внутрішнього трудового розпорядку, але залишаються найманими працівниками суб'єкта, який є виконавцем за договором про надання персоналу.

Досить часто виконавцями за договором аутстафінгу (надання персоналу) є аутстафінгові компанії або кадрові агентства, які займаються добором відповідних фахівців для надання їх у розпорядження замовника. При цьому поширеною є практика "передання" працівників після їх звільнення до аутстафінгової компанії чи кадрового агентства (або іншого суб'єкта) з подальшим отриманням цих же працівників у розпорядження до колишнього роботодавця.

Зрозуміло, що Держпраці розцінює таку практику як негативну й намагається доводити наявність прихованих трудових відносин. І якщо замовник у разі перевірки не зможе довести, що працівник виконує роботу на його території на законних підставах відповідно до укладеного договору з виконавцем (аутстафером), йому загрожує штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.

Отже, послуга аутстафінгу полягає в наданні персоналу одного суб'єкта господарювання (аутстафера) іншому суб'єкту (замовнику) для виконання певних функцій. При цьому юридично персонал залишається у трудових відносинах з аутстафером, а фактично виконує розпорядження чи завдання замовника.

Розлогіше про це у статті видання  БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Аутстафінг, або Послуга з надання персоналу: переваги та ризики".

Як шукати в продукті/модулі	–	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	BZ012651	"Аутстафінг, або Послуга з надання персоналу: переваги та ризики"
Пошук одним рядком	–	аутстафінг
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

4. ФОП-єдинники: відповіді на питання

Діяльність ФОП-єдинників наразі викликає багато запитань. Воно й не дивно: зокрема, спочатку посеред року законодавці збільшили їм ліміти, проте податківці в Інформаційному листі № 9 вивели власну формулу збільшених лімітів, яка не має нічого спільного з п. 291.4 ПКУ, а потім змінили свою думку на користь чинному законодавству. І це лише один приклад, тож розлогіше про все – у темі тижня сервісу ІНТЕРБУХ:

Як підприємцю-єдиннику самостійно змінити групу єдиного податку

Вимушена зміна групи ЄП і вихід зі спрощеної системи оподаткування

Заборони й обмеження для єдинників за видами діяльності

Заборони й обмеження для єдинників щодо розрахунків

«Дохідні» питання ФОПів-єдинників

Чи треба підприємцю-єдиннику мати документи, які підтверджують походження товарів

Підприємець орендує робоче місце (коворкінг): чи треба подавати повідомлення за формою 20-ОПП

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла		Як підприємцю-єдиннику самостійно змінити групу єдиного податку Вимушена зміна групи ЄП і вихід зі спрощеної системи оподаткування Заборони й обмеження для єдинників за видами діяльності Заборони й обмеження для єдинників щодо розрахунків «Дохідні» питання ФОПів-єдинників Чи треба підприємцю-єдиннику мати документи, які підтверджують походження товарів Підприємець орендує робоче місце (коворкінг): чи треба подавати повідомлення за формою 20-ОПП
Пошук одним рядком	–	ФОП, єдиний податок
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		малий

 

ЮРИСТОВІ

5. Штрафи за податкові порушення: несплата податкових зобов'язань

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 р. № 466-IX запроваджує нову концепцію відповідальності за податкові правопорушення. Тепер критерії вини і наміру потрібно чітко вивчати в разі притягнення до відповідальності за податкові правопорушення (п. 109.1 Податкового кодексу України).

 

Наявність вини є обов'язковою умовою для притягнення особи до фінансової відповідальності в таких податкових правопорушеннях:

• п. 119.3 ПКУ (порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків);
• п. п. 123.2 – 123.5 ПКУ (штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання);
• п. п. 124.2 – 124.3 ПКУ (порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання);
• п. п. 1251.2 – 1251.4 ПКУ (порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати).

 

Необхідно звернути увагу, що за попередньою редакцією ПКУ під час судової практики вже аналізували вину як ключовий фактор податкового правопорушення.

 

Більш детально про нюанси притягнення до відповідальності читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 38 від 22.10.2020 Штрафи за податкові порушення: несплата податкових зобов'язань.

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 38 від 22.10.2020
Пошук за іменем файла	EA014203   ЕА014173 ЕА014174 ЕА014177 ЕА014178   ЕА014176 ЕА014175 ЕА014170     ЕА014179   ЕА014171 SB140001 SB130022 FZ002125	Штрафи за податкові порушення: несплата податкових зобов'язань   Податкові перевірки. Правильна тактика захисту. Контрольовані операції. Розширення поняття та ймовірних ризиків. Головне про податкові перевірки Особливості оподаткування господарських операцій з нерезидентами. Де очікувати пастку? Головне про акцизи в Україні Оптимізація оподаткування Оскарження рішень податкових органів про зарахування платника податку до ризикових із подальшим блокуванням податкових накладних / розрахунків коригувань Репатріація доходів в іноземній валюті та особливості їх оподаткування Зберігання пального в автоцистерні: що з ліцензуванням? Звіт про контрольовані операції Контрольовані операції Контрольовані операції, про які ви навіть не підозрювали
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

6. Спірні зміни законодавства щодо кримінальної відповідальності за керування авто в нетверезому стані

 

Як не потрібно вносити зміни до змін: тож усе-таки чи є кримінальна відповідальність за керування авто в нетверезому стані?

Питання щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в нетверезому стані в суспільстві порушують постійно, особливо після резонансних ДТП. Улітку цьогоріч за таке правопорушення аж три дні навіть діяла кримінальна відповідальність.

 

Проте політики й законодавець постійно забувають просту істину, що не суворість покарання, а його невідворотність справляє визначальний вплив на профілактику злочинів і правопорушень та їх запобігання. А іноді поспіх в ухваленні законів узагалі створює ситуації, коли реальні правопорушники уникають відповідальності через промахи законодавця у створенні та перетворенні норм закону.

 

Першочерговою метою написання цієї статті було висвітлення й аналіз судової практики в застосуванні ст. 130 КУпАП у частині керування транспортними засобами в стані сп'яніння. Проте яке ж було здивування, коли виявилося, що відповідна стаття КУпАП на сайті rada.gov.ua взагалі не передбачала відповідальності за таке правопорушення. Згадуючи бажання законодавця зробити з такого адміністративного правопорушення кримінальний проступок, а також те, що до набрання чинності відповідними змінами такі зміни було скасовано, одразу перевірили Кримінальний кодекс України й виявили, що ст. 2861, якою передбачено кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом у нетверезому стані, є діючою.

В чому насправді причина неузгодженностей читайте  у матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН Спірні зміни законодавства щодо кримінальної відповідальності за керування авто в нетверезому стані.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 38 від 22.10.2020
Пошук за іменем файла	ЕА014200     ЕА014196 ЕА014194 ЕА014197 ЕА014198 ЕА014195	Спірні зміни законодавства щодо кримінальної відповідальності за керування авто в нетверезому стані   Міжнародні водійські права: навіщо потрібні і як отримати? Адміністративна і кримінальна відповідальність з питань ДТП Порушення правил при перевезенні дітей: особливості та штрафи Паркування з порушенням ПДР: правила, штрафи, та евакуація Донорська кров. Вимоги до якості донорської крові
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі