КЕРІВНИКОВІ
1. Порядок взяття на облік СПФМ
Міністерство фінансів розробило та оприлюднило для обговорення проект нового порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу та подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу.
Відповідно до проекту СПФМ має стати на облік не пізніше дня проведення першої фінансової операції. До Держфінмоніторингу подається інформація про реєстрацію суб'єкта, його місцезнаходження, відповідального працівника, особу, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи), а також відокремлені підрозділи, що є окремими юридичними особами та яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов'язану з проведенням фінансового моніторингу.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
NT4535 |
Проект, Неофіційний текст від 25.06.2020 Деякі питання організації фінансового моніторингу |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
БУХГАЛТЕРОВІ
2. Податкова реформа
Продовжуємо аналізувати податкові новації, запроваджені Законом № 466, і наводимо вам аналітичні матеріали останнього періоду.
Нагадуємо, що всі податкові новації зручно зібрано в одному модулі ПОДАТКИ-2020.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ІНТЕРБУХ |
|
Пошук за іменем файла |
T200466
bz012464 bz012465
bz012466 bz012467
bz012468
bz012472 |
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві
Новації Закону № 466: податкове повідомлення-рішення Контрольовані іноземні компанії: оподаткування та звільнення від оподаткування Нові правила ТЦУ: запровадження трирівневої системи звітності Новації адміністрування за Законом № 466: індивідуальні податкові консультації Новації адміністрування за Законом № 466: строки нарахування та сплати податкових зобов'язань Новації адміністрування за Законом № 466: адміністративне оскарження |
|
Пошук одним рядком |
– |
Зміни до ПКУ |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
3. Земельний податок для єдинників: як сплатити й відзвітувати з 1 липня
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю вважається земельна ділянка. Плату за землю справляють відповідно до закону.
Плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, який справляють у формі земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 ПКУ).
Спрощена система оподаткування не звільняє єдинників від обов'язків сплати земельного податку, а вводить інші умови, порядок та механізм його сплати.
З 01.07.2020 якщо єдинники першої – третьої груп, які є власниками або постійними користувачами землі, здають в оренду, найм (передають у безкоштовне користування за договорами позики) земельні ділянки або нерухомість, розташовану на таких земельних ділянках, їм доведеться сплачувати земельний податок і подавати податкову звітність із плати за землю на загальних умовах.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ІНТЕРБУХ |
|
Пошук за іменем файла |
T200466
|
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві BZ012474 |
|
Пошук одним рядком |
– |
Земельний податок для єдинників |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
ЮРИСТОВІ
4. З 1 червня 2020 року ДАБІ не має права скасовувати повідомлення, декларації та сертифікати без рішення суду
Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (199-IX від 17.10.2019 року) набрав чинності 01 грудня 2019 року набрав чинності. Зокрема закон передбачає створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Електронний кабінет замовника будівництва. Крім того Закон обмежує деякі повноваження посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю, і обмеження ці починаются з 1 червня 2020 року.
Так, з 01.06.2020 року органи державного архітектурно-будівельного контролю втратили право самостійно:
- скасовувати містобудівні умови та обмеження (МУО), а також видавати обов’язкові до виконання приписи щодо внесення змін в МУО;
- припиняти (скасовувати) право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення;
- припиняти (скасовувати) правона початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі повідомлення;
- анульовувати (скасовувати) документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
T190199
|
Закон України від 17.10.2019 № 199-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
5. Форвардні контракти як ефективний інструмент фінансування будівництва
Більшість девелоперів реалізують схему фінансування через форвардні контракти приблизно однаково, наступним чином.
1. З боку девелопера є дві компанії: замовник будівництва, який є землекористувачем, та на якого отримана дозвільна документація на будівництво та друга компанія, яка зазвичай є компанією з управління активами («КУА»). Замовник будівництва та КУА укладають між собою форвардний контракт, за умовами якого сторони зобов’язуються укласти договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт будівництва або його частину (наприклад, квартиру). Такий форвардний контракт підлягає реєстрації на товарній біржі.
2. Покупець укладає з КУА договір купівлі-продажу деривативу, за умовами якого покупець зобов’язується сплатити певну суму, а КУА – передати права за форвардним контрактом, тобто покупець отримує можливість укласти договір купівлі-продажу майнових прав. Умови оплати за договором купівлі-продажу деривативу можуть бути різними: як одноразова оплата одразу після укладення договору, так і з розстроченням платежів. Так само, момент передачі деривативу може бути будь-яким, але зазвичай він має місце після повної оплати його вартості. Фактично вартість деривативу є першою частиною загальної вартості об’єкта будівництва (наприклад, квартири). Так само, як і форвардний контракт, договір купівлі-продажу деривативу реєструється на товарній біржі.
3. Після того, як КУА передає покупцю права за форвардним контрактом, покупець пред’являє його замовнику будівництва до виконання та укладає договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого покупець сплачує вартість майнових прав (другу частину загальної вартості об’єкта), а замовник будівництва зобов’язується завершити будівництво, ввести об’єкт в експлуатацію та передати майнові права на нього за актом приймання-передачі.
4. Після повної сплати вартості та завершення будівництва, залежно від того, що встановлено договором купівлі-продажу, або замовник будівництва реєструє право власності на об’єкт та передає його покупцю, або покупець одразу реєструє право власності на себе.
Про переваги для девелопера та ризики покупця– читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 25 від 09.07.2020
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 25 від 09.07.2020 |
|
Пошук за іменем файла |
ЕА013925
EA012957 EA0125957 ЕА013916
ЕА013919 ЕА013920 ЕА013922 ЕА013923
ЕА013924 ЕА013917 ЕА013921 |
Форвардні контракти як ефективний інструмент фінансування будівництва Судова практика вирішення спорів із ДФС Механізми фінансування будівництва Особливості регулювання діяльності управителів ФФБ після набуття чинності закону про «спліт» Зміни в оформленні дозвільної документації на будівництво Оподаткування у будівництві Проектна документація - нові вимоги до складу та змісту Відміна дозволів та впровадження 7 рівневої системи перевірки законності будівництва Відміна ліцензування у будівельній галузі Актуальна судова практика в сфері містобудування Судова практика у сфері будівництва
|
|
Пошук одним рядком |
– |
|
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
6. Чи можна роз'яснити судову ухвалу та як це зробити?
Верховний Суд України в п. 8 постанові Пленуму "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 р. № 14 сповістив суди, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним і чітким.
Водночас рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в цій справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення. Незрозумілим є рішення суду, у якому припускається кілька варіантів тлумачення.
Припускається, що рішення суду, як би складно воно не було написано, є зрозумілим щонайменше для суду, який його ухвалив. Тому суд не може порушувати питання про його роз'яснення з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 271 ЦПК суд за заявою сторони може роз'яснити рішення. А чи можливо на підставі цієї статті подати заяву про роз'яснення ухвали? Відповідь ви знайдете у матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН Чи можна роз'яснити судову ухвалу та як це зробити? ЕА013929 № 25 від 09.07.2020
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
ЕА013929
|
Чи можна роз'яснити судову ухвалу та як це зробити?
|
|
Пошук одним рядком |
– |
|
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
