КЕРІВНИКОВІ

 

1. Карантинні перевірки

Поліцейські активізували перевірки суб'єктів господарювання, зокрема заклади торгівлі та харчування, розважальні заклади, громадський транспорт, щодо дотримання ними вимог адаптивного карантину.

Серед типових порушень:

• неінформування клієнтів про встановлені обмеження й умови обслуговування в закладах громадського харчування та торгівлі;
• немаркування для перебування в черзі з дистанцією 1,5 м між відвідувачами;
• незабезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між сусідніми столами;
• незабезпечення працівників закладів громадського харчування в повному обсязі засобами індивідуального захисту;
• не організовано централізований збір використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками й одноразовими поліетиленовими пакетами в закладах громадського харчування;
• немає нагадування про масковий режим поруч із пасажирськими дверима в транспортному засобі;
• в автотранспорті немає інформування пасажирів про заходи профілактики коронавірусної хвороби COVID-19;
• здійснення перевезення пасажирів понад кількість місць для сидіння.

З підприємцями проводять роз'яснювальні бесіди, а порушники отримують адміністративні протоколи, зокрема, за ст. 42 КпАП та покарання у вигляді штрафу від двох до десяти тисяч НМДГ (від 34 000 до 170 000 грн).

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство ІПС: Мистецтво оборони
Пошук за іменем файла	Kd0005 TO000592	Кодекс про адміністративні порушення Національна поліція: Про орган
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

2. Камеральні перевірки без присутності платника податку

Зверніть увагу на роз'яснення ДПС щодо порядку проведення й оформлення результатів камеральних перевірок.

Камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання проводять лише на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС, водночас згода платника податків на перевірку та його присутність під час її проведення не обов'язкова.

 

Оформлюють результати камеральної перевірки відповідно до вимог ст. 86 ПКУ, якою не передбачено вимоги складання акта камеральної перевірки за формою, що має бути затверджена нормативно-правовим актом. 

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	РК2508	Індивідуальна податкова консультація від 23.06.2020 р. № 2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. Податкова реформа

Продовжуємо аналізувати податкові новації, запроваджені Законом № 466, і наводимо вам аналітичні матеріали останнього періоду.

Нагадуємо, що всі податкові новації зручно зібрано в одному модулі ПОДАТКИ-2020.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	T200466       bz012464 bz012465   bz012466 bz012467   bz012468   bz012472	Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві   Новації Закону № 466: податкове повідомлення-рішення Контрольовані іноземні компанії: оподаткування та звільнення від оподаткування Нові правила ТЦУ: запровадження трирівневої системи звітності Новації адміністрування за Законом № 466: індивідуальні податкові консультації Новації адміністрування за Законом № 466: строки нарахування та сплати податкових зобов'язань Новації адміністрування за Законом № 466: адміністративне оскарження
Пошук одним рядком	–	Зміни до ПКУ
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

4. Новий прожитковий мінімум

 

З 1 липня 2020 року збільшується розмір прожиткового мінімуму (SH000419), який становитиме:

• загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць    – 2118 грн;
• для дітей віком до 6 років                                                      – 1859 грн;
• для дітей віком від 6 до 18 років                                            – 2318 грн;
• для працездатних осіб                                                            – 2197 грн;
• для осіб, які втратили працездатність                                    – 1712 грн.

 

Відповідно з 1 липня також зростуть:

• розмір оплати праці, який підлягає індексації;
•  допомога по безробіттю; 
•  мінімальний розмір аліментів;
• плата за видачу ліцензії

З цими розмірами можна ознайомитись у статті "Із 1 липня зростає прожитковий мінімум: які виплати зміняться".

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС
Пошук за іменем файла	SH000419 SH202000 SH000367   SH000588   dg200055	Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2020 році Коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2020 році Виплати на випадок безробіття Строк дії ліцензії на здійснення певних видів діяльності та розмір плати за її видачу Із 1 липня зростає прожитковий мінімум: які виплати зміняться
Пошук одним рядком
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

ЮРИСТОВІ

 

5. Відступлення права вимоги – а що з податком?

 

ДФС у консультації № 2253/О/99-00-04-06-03-09/ІПК "Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги" надала такі роз'яснення. У разі якщо внаслідок відступлення права вимоги до інвестиційного договору фізична особа отримує дохід у вигляді коштів від іншої фізичної особи, яка не є податковим агентом, то суму такого доходу зараховують до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід і вона підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Водночас об'єктом оподаткування є вся сума коштів, одержана фізичною особою за зазначеним договором, без урахування суми коштів, унесених попередньо такою особою за інвестиційним договором. Крім того, якщо відступлення права вимоги до інвестиційного договору здійснює фізична особа на користь юридичної особи, то така особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, отриманого платником податків унаслідок відступлення права вимоги;

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	IPK14834       ZN045409	Індивідуальна податкова консультація від 29.05.2020 № 2253/О/99-00-04-06-03-09/ІПК, Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги   Запитання-відповідь від 17.06.2020
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

6. Нововведення у зв'язку з упровадженням Плану BEPS в ІТ-сфері

 

IT-індустрія розвивається в Україні дуже швидко. Відповідно до офіційних даних Держстату обсяг експорту українських IT-послуг торік становив 16 % від експорту всіх українських послуг, що в цифрах – приблизно 2,43 млрд доларів експортованих за кордон послуг українськими IT-компаніями. Однак цьогоріч IT-сфера зазнала низки податкових нововведень. Та чи сприятимуть вони подальшому розвитку сфери?

 

Закон № 466 набув чинності ще у травні цього року та продовжує своїм упровадженням імплементацію Україною Плану BEPS, спрямованого на протидію розмиванню бази оподаткування, боротьбу з виведенням прибутків із-під оподаткування, протидію податковій міграції бізнесу (CFC rules) тощо.

 

Цим Законом унесено низку змін до Податкового кодексу України, як-от: уведено поняття контрольованих іноземних компаній (КІК), що належать резидентам України; урегульовано діяльність зазначених компаній; запроваджено нові правила щодо оподаткування іноземних компаній і подання ними фінансової звітності; збільшено штрафи для бізнесу. Основною новацією є те, що відтепер іноземні компанії, власниками яких є резиденти України, зобов'язані реєструвати їх в податковій і сплачувати податки. Вони не можуть приховувати дохід на рахунках компаній в інших країнах, не сплачуючи податки на батьківщині. Також запроваджено низку штрафів за порушення вимог чинного законодавства.

 

Чому податкові нововведення щодо КІК більшою мірою стосуються саме IT-сфери? У яких випадках можливо зменшити податкове навантаження на КІК – читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 24 від 02.07.2020

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	EA013895 t200466     FZ002184   EA013852 EA013857   EA013856 EA013858 EA013859 EA013905 EA013894 EA013897 EA013903 EA013904 EA013898 EA013899 EA013901	Нововведення у зв'язку з упровадженням Плану BEPS в ІТ-сфері Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" Податкова революція: Україна запроваджує анти-BEPS   Декларування КІК в Україні: як підготуватися та чого остерігатися Ризики оподаткування в Україні для компаній-нерезидентів   Контролююча особа КІК: як визначити Робота постійних представництв по-новому   Конструктивні дивіденди Вплив Закону № 466-IX на IT-індустрію ІT-сфера та оподаткування Нові податки для ІТ-бізнесу Правові аспекти EdTech-проєктів Перспективи BEPS та їх можливий вплив на ІТ-сферу   Як правильно розробити юридичну стратегію для IT-проєкту Юридична стратегія для ІТ-проєкту Судові спори у сфері інтелектуальної власності
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

7. Банкрутство як альтернативний спосіб задоволення вимог кредитора

 

Відповідно до приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність – це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Також положеннями ч. 3 ст. 39 КУПБ встановлено, що, коли провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.

Крім того, ч. ч. 1, 2 ст. 34 КУПБ встановлено, що заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подає кредитор або боржник у письмовій формі та вона повинна містити певні відомості, а також відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Можна дійти до висновку, що під час подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство немає обов'язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу.

Більш розлогий аналіз постанови ВС – у матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 24 від 02.07.2020

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство Консультації
Пошук за іменем файла	ЕА013907   dg200039 dg200040   dg200041   dg200042   dg200043 dg200044   dg200045 dg200046   dg200047 dg200048 dg200051   dg200052   dg200053   dg200054	Банкрутство як альтернативний спосіб задоволення вимог кредитора Банкрутство: валютний мораторій при банкрутстві фізичних осіб Банкрутство: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Банкрутство: обмеження фізичної особи у процедурі банкрутства   Банкрутство: статуси фізичної особи і підприємця в процедурі банкрутства Банкрутство: погашення боргів фізичної особи Банкрутство: подання заяви про неплатоспроможність фізичної особи Банкрутство фізичних осіб до вступу Кодексу Банкрутство: заходи щодо запобігання банкрутству юридичної особи та досудову санацію Банкрутство: санація Банкрутство: реструктуризація боргів фізичної особи Банкрутство: провадження у справах про банкрутство, пов'язаних з іноземною процедурою банкрутства Банкрутство: повноваження арбітражного керуючого в процедурі реструктуризації боргів Банкрутство: повноваження арбітражного керуючого в процедурі погашення боргів Банкрутство: продаж майна у процедурі погашення боргів
Пошук одним рядком	–
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі