10.06 – 16.06.2020

БІЗНЕСУ

 

1. Карантин продовжено, а разом із ним і мораторій

З 29.05.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13.05.2020 р. № 591-ІХ, який продовжив дію окремих карантинних послаблень, як-от: ненарахування штрафів і мораторій на перевірки.

Розлогіше на цю тему – у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Карантин продовжено, а разом із ним і деякі послаблення".

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Пошук за іменем файла	T200591       bz012412	Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Карантин продовжено, а разом із ним і деякі послаблення
Пошук одним рядком	–	карантин
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

2. Верховна Рада скасувала подвійне оподаткування ЄСВ

Верховна Рада ухвалила Закон № 592 (проєкт № 2166) щодо скасування подвійного оподаткування ЄСВ для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Зокрема:

– звільнено від сплати ЄСВ осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнено від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП та особи-незалежника;

– у разі відсутності діяльності скасовано зобов'язання щодо сплати мінімального розміру ЄСВ для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства.

Розлогіше про всі зміни повідомимо після опублікування Закону.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	T200592	Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників
Пошук одним рядком	–	ЄСВ
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

КЕРІВНИКОВІ

 

3. Закон про фінмоніторинг і його можливі сюрпризи

З 28 квітня почав діяти Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який, як стверджує законодавець, спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

В оновленому Законі про фінмоніторинг визначено й вимоги для платіжних систем, що стосуються обов'язкової ідентифікації своїх клієнтів. Також запроваджено застосування ризик-орієнтованого підходу суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) під час проведення належної перевірки клієнтів та, відповідно, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів.

Посилено заходи належної перевірки клієнтів. Зокрема, СПФМ зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

– є складними фінансовими операціями;

– є незвично великими фінансовими операціями;

– проведені у незвичний спосіб;

– не мають очевидної економічної чи законної мети.

Нагадаємо, що фінмоніторингу підлягають порогові й підозрілі операції. Цікавим є і збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов'язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг.

Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюють кожну з них, дорівнює чи перевищує:

– 400 тис. грн (для суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн) або

– суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фіноперації (для суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн).

Крім того, фінмоніторингу підлягають операції, які мають щонайменше одну з таких ознак:

– зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

– фіноперації політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних із політично значущими особами;

– фіноперації з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабміном до офшорних зон);

– фіноперації з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Підозрілими операціями вважають операції незалежно від суми, на яку їх проводять, якщо суб'єкт має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Нині стислі огляди Закону № 361 надано в матеріалах видань БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та "Інтерактивна бухгалтерія".

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН Інтербух
Пошук за іменем файла	T190361       BZ012344	Закон України від 06.12.2019 № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Фінмоніторинг-2020: ознайомлюємось із новими правилами https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10136/138278
Пошук одним рядком	–	Фінмоніторинг
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Податкова реформа

Ідеться про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 р. 466-ІХ(законопроєкт № 1210), який іще з минулого року зчинив неабиякий галас.

Отже, Президент усе-таки підписав, і Закон № 466 частково вже набрав чинності з 23.05.2020. Наші експерти готують коментарі, які будуть оперативно опубліковані. Якщо коротко, то Закон № 466 передбачає:

• збільшення лімітів для ФОП: 1-ша група – 1 млн на рік, 2-га група – 5 млн грн, 3-тя група – 7 млн на рік. Щоправда, ці ліміти діють ще з 2 квітня 2020 року завдяки Закону № 540, уже й податківці навіть встигли вивести свою формулу розрахунку лімітів на 2020 рік;
• донарахування ПДФО та військового збору можуть здійснювати вже не за 3, а за 7 років;
• запровадження ділової мети в розрахунках із нерезидентами. У разі відсутності – будуть зняті витрати. До речі, протягом останніх років суди вимагали наявності ділової мети не лише в розрахунках із нерезидентами;
• запровадження (з 23.05.2020) штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування без ПДВ або за нульовою ставкою (раніше до них штраф не застосовували взагалі), який дорівнює 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більш як 1020 грн, а якщо порушення виявлять податківці – він становитиме 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більш як 3400 грн. Аналогічні штрафи передбачено й для компенсувальних податкових зобов'язань за п. п. 198.5 і 199.1 ПКУ. І тут можна говорити про послаблення, оскільки раніше до таких податкових накладних / розрахунків коригування застосовували штрафні санкції на загальних підставах. Для таких податкових накладних передбачили нові строки реєстрації в ЄРПН – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, у якому їх складено.

Докладніше про зміни читайте у виданнях БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та "Інтерактивна бухгалтерія".

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ІНТЕРБУХ
Пошук за іменем файла	T200466	bz012419 bz012420 bz012422 bz012427 bz012426 bz012423 bz012411 bz012410 bz012408 bz012407 bz012400 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10212/138759 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10203/138709 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10206/138716 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10217/138774 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10220/138780 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10223/138789 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10226/138804 https://interbuh.com.ua/ru/documents/ib/10226/138805
Пошук одним рядком	–	Зміни до ПКУ
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

ЮРИСТОВІ

 

5. Зміни в процедурі реєстрації нерухомості

Уряд постановою № 399 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації" змінив деякі процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

 

Передусім у постанові зазначено, що до моменту впровадження інформаційної взаємодії Державного реєстру з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг подання заяв у сфері державної реєстрації речових прав в електронній формі та доступ до результатів надання адміністративних послуг здійснюють із використанням офіційного вебсайта Мін'юсту. Використання ж автоматизованої системи виконавчого провадження під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно у зв'язку з накладенням державним або приватним виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень здійснюватимуть лише після впровадження відповідної технічної можливості.

 

Відповідно до змін уперше передбачено проведення державної реєстрації права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань. Також визначено, що рішення компетентного органу про переведення дачних і садових будинків у жилі без унесення відповідних змін до реєстру вважатимуть достатньою підставою для використання дачних і садових будинків як житла, у тому числі для реєстрації місця проживання, тощо.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	kp200399	Постанова від 13.05.2020 № 399 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації"
Пошук одним рядком	–
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

6. Віддалена верифікація вже близько

 

Новий Закон – нові правила

У квітні 2020 р. набув чинності новий Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі – Закон), який передбачає численні зміни в порядку проведення фінансового моніторингу. З-поміж інших Закон містить важливу й очікувану фінансовою спільнотою новелу щодо скасування необхідності персональної присутності клієнта для верифікації.

Ідентифікація та верифікація є складниками так званої процедури KYC (know your client), або знай свого клієнта, яку, за деяким винятком, банки та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані проводити до встановлення ділових відносин із клієнтом, учинення правочину, проведення фінансової операції або відкриття рахунка. Уточнюючи поняття, варто зауважити, що ідентифікація спрямована на встановлення особи на підставі наданих документів. Верифікація ж має на меті встановлення належності поданих інформації й документів такій особі та їх достовірності.

До набуття чинності Законом ідентифікацію особи можна було проводити віддалено, а ось верифікація потребувала обов'язкової присутності такої особи в банку або принаймні персональної зустрічі клієнта з уповноваженим агентом банку. Еволюційний розвиток сектору банківських та інших фінансових послуг за останні кілька років продемонстрував запит клієнта на можливість одержання послуг віддалено, а попередня версія Закону, якою вимагали особистого контакту з клієнтом, була своєрідним регуляторним бар'єром.

 

Як працює віддалена ідентифікація, яка різниця між спрощеною й повноцінною ідентифікацією, як вплине на необхідність ідентифікації можливість банків покладатися на результати ідентифікації й верифікації, отримані іншим суб'єктом фінансового моніторингу, – читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН "Віддалена верифікація вже близько" № 21 від 11.06.2020.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	EA013829 EA013784   EA013779 EA013780 EA013781   EA013782 EA013783   EA013785   EA013788   EA013789 EA013790 DG200032   FZ002095	Віддалена верифікація вже близько Нові правила фінмоніторингу. Що змінюється для ФОПа і про що він має знати в разі здійснення господарської діяльності Фінансові операції, що містять ознаки фіктивності Переказуємо кошти по-новому: на що звернути увагу українцям Вимоги до кваліфікації, ділової репутації, професійної підготовки працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу Підозрілі операції: які документи може вимагати банк Корпоративні платіжні картки: обмеження та можливості у світлі Закону про фінмоніторинг Ризик-орієнтований підхід: чи ефективний метод протидії відмиванню коштів? Здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників Про фіктивні фінансові операції Посилення вимог до виявлення бенефіціарів Запитання-відповідь від 27.04.2020 "Про 5-тисячні обмеження для фізосіб, або Що новий фінмоніторинг нам підготував"
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

7. Закон України № 466-IX: загальна характеристика, зміни, новації. Чого очікувати?

21 травня 2020 року підписано Закон № 466-IX (законопроєкт № 1210). Цей документ Верховна Рада України прийняла ще 16 січня 2020 року, він очікував підписання понад 3 місяці – з 11 лютого 2020 року. Така довга затримка пояснюється значним суспільним резонансом, який викликав цей нормативно-правовий акт. До самого моменту підписання не була зрозумілою доля Закону – підпише його Президент чи ж ветує.

Ухвалений Закон № 466-IX передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами. Нововведення можна поділити на три великі групи:

1. Протидія розмиванню податкової бази (правила Base Erosion and Profit Shifting – BEPS).

2. Зміни в адмініструванні податків.

3. Зміна податкових ставок.

 

Докладніше про кожну зміну – у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 21 від 11.06.2020.

 

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	EA013830   EA013831 EA013832 EA013834 EA013835 EA013837   EA013838 EA013839 EA013840 BZ012428 BZ012429   BZ012426   BZ012414	Закон України № 466-IX: загальна характеристика, зміни, новації. Чого очікувати? Закон України № 466-IX: що змінилося стосовно ПДВ Закон України № 466-IX і глобальні зміни в процедурах оскарження Розширення визначення ділової мети Новели трансфертного ціноутворення в Законі № 466 Податкові правила щодо контрольованих іноземних компаній: основні акценти й можливі ризики ІТ-бізнес vs оподаткування контрольованих іноземних компаній Штрафні санкції та перевірки: зміни, розміри, нюанси Підвищення ставки на акциз і ренту Розбираємо Закон № 466 по кісточках: штрафи, які запрацюють із 2021 року Розбираємо Закон № 466 по кісточках: змінені з 2021 року штрафи за несплату податків Розбираємо Закон № 466 по кісточках: загальні правила притягнення до відповідальності Вина в податкових порушеннях: що нового?
Пошук одним рядком	–
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі