27.05 – 02.06.2020
БІЗНЕСУ
1. Податкові новації
Ідеться про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. 466-ІХ(законопроєкт № 1210), який іще з минулого року зчинив неабиякий галас.
Отже, Президент підписав, і Закон № 466 із 23.05.2020 частково вже набув чинності. Наші експерти готують коментарі, які найближчим часом буде опубліковано. Якщо коротко, то Закон № 466 передбачає:
– збільшення лімітів для ФОП : 1-ї групи — 1 млн на рік, 2-ї групи — 5 млн, 3-ї групи — 7 млн. Щоправда, ці ліміти вже діють з 2 квітня 2020 завдяки Закону № 540, причому податківці навіть встигли вивести свою формулу розрахунку лімітів на 2020 рік;
– донарахування ПДФО та військового збору можуть здійснювати вже не за 3, а за 7 років;
– запровадження ділової мети в розрахунках із нерезидентами. Якщо такої не виявиться – буде знято витрати. До речі, останніми роками суди вимагали наявності ділової мети не лише в розрахунках з нерезидентами;
– запровадження (з 23.05.2020) штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування без ПДВ або за нульовою ставкою (раніше до них штраф не застосовували взагалі). Штраф дорівнює 2 % від обсягу постачання (без ПДВ), але не більш як 1020 грн, а якщо порушення виявлять податківці – він становитиме 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більш як 3400 грн. Аналогічні штрафи передбачено й для компенсувальних податкових зобов'язань за п. п. 198.5 і 199.1 ПКУ. І тут можна говорити про послаблення, оскільки раніше до таких податкових накладних / розрахунків коригування застосовували штрафні санкції на загальних підставах. Для цих податкових накладних передбачили й нові терміни реєстрації в ЄРПН, а саме: протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, у якому їх складено.
Про решту змін читайте незабаром у виданнях БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та ІНТЕРБУХ.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
T190361
T200466 |
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. 466-ІХ |
|
Пошук одним рядком |
– |
Зміни до ПКУ |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
2. Скасовано подвійне оподаткування ЄСВ
Верховна Рада 13 травня прийняла Закон (проєкт № 2166) щодо скасування подвійного оподаткування ЄСВ для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Так, звільнено від сплати ЄСВ:
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю;
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП і як особа-незалежник;
– скасовано зобов'язання зі сплати мінімального розміру ЄСВ для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і членів фермерського господарства, якщо немає діяльності.
Розлогіше про всі зміни повідомимо після опублікування Закону.
КЕРІВНИКОВІ
3. Закон про фінмоніторинг і його можливі сюрпризи
Із 28 квітня почав діяти Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», котрий, як стверджує законодавець, спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства й держави, гарантування національної безпеки через визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Оновленим Законом про фінмоніторинг установлено вимоги для платіжних систем, що стосуються обов'язкової ідентифікації своїх клієнтів. Також запроваджено застосування ризик-орієнтованого підходу суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) під час проведення належної перевірки клієнтів і відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції клієнтів.
Посилено заходи належної перевірки клієнтів. Зокрема, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз і вивчення підстав та цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:
– є складними фінансовими операціями;
– є незвично великими фінансовими операціями;
– проведені в незвичний спосіб;
– не мають очевидної економічної чи законної мети.
Нагадаємо, що фінмоніторингу підлягають порогові та підозрілі операції. Цікавим є й збільшення порогової суми та скорочення кількості ознак для обов'язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг.
Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує
– 400 тис. грн (для суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн); або
– суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фіноперації (для суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн).
Крім цього, фінмоніторингу підлягають операції, які мають щонайменше одну з таких ознак:
– зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
– фіноперації політично значущих осіб, членів їхньої сім'ї та/або осіб, пов'язаних із політично значущими особами;
– фіноперації з переказу коштів за кордон (зокрема, і до держав, зарахованих Кабміном до офшорних зон);
– фіноперації з готівкою (унесення, переказ, отримання коштів).
Підозрілими операціями є операції незалежно від суми, на яку їх проводять, якщо суб'єкт має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
На цей час стислі огляди Закону № 361 надано в матеріалах видань БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та «Інтерактивна бухгалтерія».
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН Інтербух |
|
Пошук за іменем файла |
T190361
BZ012344 |
Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Фінмоніторинг-2020: ознайомлюємось із новими правилами |
|
Пошук одним рядком |
– |
Фінмоніторинг |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
БУХГАЛТЕРОВІ
4. Допомога по частковому безробіттю на період карантину
Право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавці формально отримали після внесення Законом № 540 змін до Закону № 5067. Ці зміни набули чинності з 02.04.2020, але фактично скористатися таким правом можна було тільки після прийняття підзаконного нормативного акта – Порядку № 306, який набрав чинності із 28.04.2020.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 471 Закону № 5067 «карантинну» допомогу надають роботодавцям із кола суб'єктів малого та середнього підприємництва.
У пп. 1 п. 9 Порядку № 306 цей критерій деталізовано й указано, що належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва визначають відповідно доГКУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ).
Незалежно від умов праці, не мають права на отримання «карантинної» допомоги сумісники та працюючі пенсіонери. Щодо інших категорій працівників, які не мають права на отримання «карантинної» допомоги, то до них належать працівники, які:
– працюють повний робочий день;
– отримують оплату часу простою (на підставі ст. 113 КЗпП);
– перебувають у відпустках без збереження заробітної плати;
– перебувають в оплачуваних відпустках.
Розлогіше на цю тему – у виданнях БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та ІНТЕРБУХ.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ІНТЕРБУХ |
|
Пошук за реквізитами |
kp200306 |
Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою Кабміну від 22.04.2020 р. № 306 |
|
Пошук за іменем файла |
|
BZ012383 BZ012384 |
|
Пошук одним рядком |
– |
Часткове безробіття |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
ЮРИСТОВІ
5. Набули чинності нові важливі зміни до Податкового кодексу
Прийнятий ще 16 січня Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX набув чинності. Проте поки що зарано говорити про те, яких наслідків слід очікувати від нових змін до Податкового кодексу.
По перше, Законом упроваджено нові стандарти податкового контролю за КІК. Тобто передбачено імплементацію очікуваного багатьма плану BEPS. Відтепер усі резиденти України зобов’язані декларувати не тільки володіння часткою або контроль над КІК, а й кожен факт придбання, відчуження чи зміни частки володіння в КІК. Щодо оподаткування – упроваджено оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи (фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії).
Зміни торкнуться й компаній, діяльність яких є контрольованою та які подають до контролюючих органів документацію з трансфертного ціноутворення. Відтепер разом зі звітом про контрольовані операції до контролюючого органу потрібно подати глобальну документацію: майстер-файл і звіт у розрізі країн – соuntry-by-country reporting. Проте ці зміни зачіпають не всіх. Майстер-файл розкриває інформацію про діяльність всієї групи та містить аналіз ключових операцій групи, опис підходу до ціноутворення, опис нематеріальних активів, механізми фінансування й розподілу фінансових потоків в групі та фінансову звітність групи. Майстер-файл подають платники податків, які входять до міжнародної групи компаній із консолідованим доходом понад 50 млн євро, на запит ДФС протягом 90 днів, але не раніше 12 місяців після завершення фінансового року групи.
Водночас звіт у розрізі країн подають материнські компанії або вповноважені особи міжнародної групи компаній, консолідований дохід якої становить 750 млн євро, і має містити певний перелік фінансових а інших показників, як-от дані про прибуток і податкові виплати в кожній країні, кількість співробітників, матеріальні активи та функції компаній.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
T200466
ЕА013697
FZ002151 BZ012320
TF013491 |
Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
Необхідність дозволу на концентрацію в умовах деофшоризації в Україні Вірус мине – податки залишаться «Карантинні» антикризові зміни: ліміти для ФОП, ПДВ, податок на прибуток та акцизний податок Постійні та некомерційні представництва: маленька різниця у визначенні – велика різниця в оподаткуванні |
|
Пошук одним рядком |
– |
|
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
6. Переказуємо кошти по-новому: на що звернути увагу українцям
Новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 28 квітня, викликав у суспільстві значний резонанс.
Було поширено чутки, що банки почнуть блокувати картки українців, без паспорта більше не можна навіть оплатити комунальні платежі чи надіслати кошти дитині-студенту.
Аналіз Закону та спростування деяких чуток щодо обмеження використання карток – у матеріалі «Переказуємо кошти по-новому: на що звернути увагу українцям» (ЕА013780) видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 19 від 28.05.2020.
Також на цю тему:
«Нові правила фінмоніторингу. Що змінюється для ФОПа і про що він має знати в разі здійснення господарської діяльності» (ЕА013784);
«Фінансові операції, що містять ознаки фіктивності» (ЕА013779);
«Вимоги до кваліфікації, ділової репутації, професійної підготовки працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу» (ЕА013781);
«Підозрілі операції: які документи може вимагати банк» (ЕА013782);
«Корпоративні платіжні картки: обмеження та можливості у світлі Закону про фінмоніторінг» (ЕА013783);
«Ризик-орієнтований підхід: чи ефективний метод протидії відмиванню коштів?» (ЕА013785);
«Зміна підходів щодо роботи з PEPs» (ЕА013787);
«Здійснення банками аналізу й перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» (ЕА013788);
«Про фіктивні фінансові операції» (ЕА013789);
«Посилення вимог до виявлення бенефіціарів» (ЕА013790);
«Нові ознаки для проведення фінмоніторингу» (ЕА013791);
«Новий Закон про фінансовий моніторинг. Які кроки варто зробити бізнесу?» (ЕА013794);
«Нова редакція Закону України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів: переваги й недоліки» (ЕА013797);
«Проблемні питання фінансового моніторингу фінансових операцій, здійснених фізичними особами та фізичними особами – підприємцями» (ЕА013798);
«Нова процедура розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників» (ЕА013799);
«Зростання попиту на послуги мікрофінансових організацій у період карантину: чого очікувати далі?» (ЕА013786);
«Національне й міжнародне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації доходів» (ЕА013796).
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС: Загальне законодавство ЮРИСТ&ЗАКОН № 19 від 28.05.2020 |
|
Пошук за іменем файла |
T190361
ЕА013780
FZ002157 ZN045115
FZ00218 ЕА013784
ЕА013779 ЕА013781
ЕА013782 ЕА013783
ЕА013785
ЕА013787 ЕА013788 ЕА013789 ЕА013790 ЕА013791 ЕА013794
ЕА013797
ЕА013798
ЕА013799
ЕА013786
ЕА013796 |
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» &l |
